Аль Пачіно народився 25 квітня 1940 року у Нью-Йорку, США. Навчався у Вищій школі виконавчих мистецтв, в акторській студії.
У 1972р. режисер Ф.Коппола запросив на одну з двох головних ролей у фільмі "Хрещений батько" цього маловідомого театрального актора.
Керівники "Парамаунт" були проти " негарного та непрезентабельного" актора. Та не зважаючи на це,свої талантом він доказав, що зовнішність-не головне. Саме цей фільм приніс йому славу та світове визнання.
Я захоплююсь самодостатністю цього актора. Він не зациклюється на гонорарах, прискіпливо ставиться до вибору персонажів. Пачіно відмовився від такої кількості ролей, що інші актори не отримували за все життя. Він відзначається працелюбністю та особливим підходом до роботи. Якщо вже береться за роль, то віддається своїй справі повністю.
Вчитель Пачіно, Лі Страсберг підмітив, що він-актор не уявлення, а переживання. Він не просто грає своїх персонажів,він стає ними.
Щоб втілитись у свого героя, зрозуміти його, він старається пожити його життям. Так,для одного з фільмів, Пачіно поселився на тиждень у поліцейський відділок, щоб повністю відчути цю професію на собі. Саме такий підхід та сумлінна робота над собою допомагають актору вміло передавати психологічний портрет свого героя.
На мою думку, його талант перевтілюватись справді вартий світового визнання. У своїй фільмографії Аль Пачіно показує нам моральну еволюцію героїв, робить акцент на психології гри. Його сміливо можна ставити у приклад молодому поколінню акторів.
Автор статті: Юлія Іванська
