Зірковий небосхил… То одна зірочка засяє, то інша загорить. Яскравий, направлений вперед, за цілі століття здається безмежним.
Від такої маси потенційних кумирів хочеться чогось самобутнього, непропіареного часом та продюсером.
Чи існує на світі людина, що відповість таким критеріям? Можливо. Не впевнена. Та й чи потрібна вона мені?
Ми всі, час від часу, щось вивчаємо, зустрічаємося з друзями чи переписуємося з ними в соціальних мережах, їмо, спимо, фантазуємо, кудись прямуємо, від когось залежимо, чогось добиваємось. Ми ЖИВЕМО. Та кожен Своїм Життям.
Я тільки нещодавно виявила, що закохалась в Нього. В той Шлях, що веде мене до нових пригод, цікавих задач, неідеальних рішень та несподіваних зустрічей.
Так, цей шлях мало ким вивчений, його біографія не прописана в підручниках (лишень частина в резюме J), та він єдиний і улюблений. Я маю унікальну можливість змінювати його напрямок, збільшувати швидкість на поворотах або ж різко гальмувати. Вирішувати самостійно, чим зайнятися, кого покорити, а кого і проігнорувати. Тому що Цей Шлях – мій друг. Це саме та зірочка, про яку я мріяла з дитинства. Чого і Вам бажаю – Вашої особистої унікальності та неповторності.
Автор статті: Тетяна Поліщук
