Батуринська трагедія сталася в Україні 310 років тому. Тоді московський князь Меншиков знищив гетьманську столицю Батурин та жорстоко розправився з мешканцями.
2 листопада в Україні вважається днем пам’яті жертвам однієї з найтрагічніших подій української історії. Жертвами масового вбивства у 1708 році стали майже 15 тисяч жителів.
У 1654 році згідно з умовами українсько-російської угоди, Українська Гетьманщина переходила під протекцію московського царя.
При цьому вона зберігала власне самоуправління, збройні сили та незалежність у внутрішніх справах. Однак Москва почала активно утискати автономію Гетьманщини і прагнула повністю підкорити землі України.
На початку вісімнадцятого століття Москва воювала зі Швецією, і в 1708 році швецький монарх Карл ХІІ рятував своє військо та направив людей зимуваати до Батурина. При цьму він прийняв умови союзу з Мазепою, який вкрай не хотів віддавати рідні землі під керування Москви.
Звичайно, московський цар Петро I прийняв цю звістку як зраду Мазепи і направив Петра Меншикова з наказом знищити гетьманську резиденцію.
Фортеця була кріпкою, але знайшовся в її стінах зрадник, який показав Меншикову таємний хід.
Увірвавшись до фортеці, 20-тисячне військо громило все підряд, жорстоко розправлялося з військовими та мирним населенням, не жаліючи жінок та дітей. Беззахисних батуринців колесували, четвертували, садили на палі та використовували до них найжорстокіші катування та вбивства.
Потім Меншиков наказав розп’ясти тіла козаків і пустити їх на плотах по річці Сейм, щоби по всій Гетьманщині знали про страшну долю Батурина та його мешканців.
Батуринська трагедія як каральна операція була жорстко сприйнята у Європі, відтоді цар Петро I був названий «жадібним до крові в Україні».
