1 грудня 1953 в газетних кіосках Чикаго з’явився перший номер чоловічого журналу «Playboy».
Видання вийшло накладом 70 тисяч примірників, і його засновник Х’ю Хефнер спочатку сумнівався, що коли-небудь випустить другий номер.
Проте його побоювання не виправдалися – за тиждень розійшлися три чверті тиражу, а до кінця першого десятиліття журнал продавався накладом більше мільйона екземплярів!
Причина успіху зрозуміла. Справа в тому, що журнал Хефнера кардинально відрізнявся від тодішніх чоловічих видань, які висвітлювали в основному спортивні події, туризм, яхти, та пікніки на пленері.
«Чому вічно на пленері? – Обурювався Хефнер. – А нам подобаються наші квартири. Нам подобається змішувати коктейлі, готувати вишукані закуски, елегантно одягатися, запрошувати до себе жінок і, під тиху музику з відповідним настроєм, розмовляти з ними про Пікассо, про Ніцше, про джаз, про секс …».
Хефнер придумав раз на місяць поміщати на розгорнутому внутрішньому вкладиші журналу фотографію красивої оголеної дівчини.
Перший номер «Плейбоя» прикрасив знімок оголеної Мерлін Монро з еротичного календаря за 1949 рік. У різні роки для журналу позували Мерлін Монро, Елізабет Тейлор, Сінді Кроуфорд, Памела Андерсон та інші відомі жінки.
Хефнер хотів, щоб його журнал пропагував вишуканий стиль життя. У 1956 році в «Плейбої» почали друкувати оповідання Володимира Набокова та Джеймса Болдуїна. На його сторінках почали з’являтися інтерв’ю зі світовими знаменитостями: філософами, письменниками, політиками, акторами і музикантами. Для багатьох зірок шоу-бізнесу та кіно «Плейбой» став стартовим майданчиком.
З роками «Плейбой» перетворився у величезну корпорацію, яка крім видання журналу, зайнялася організацією курортів і ресторанів, де відвідувачів обслуговували одягнені в елегантні купальники «дівчини-зайчики» з пухнастими вушками і хвостиками.
Сьогодні Playboy один з найвідоміших у світі брендів. Крім журналу в США випускаються журнали на різних мовах у всьому світі.
