В Європі та Америці зараз активно обговорюється книга історика медицина Говарда Маркела “Анатомія залежності”, в якій розповідається про погані звички молодого Зігмунда Фрейда.
Зокрема, Маркел стверджує, що саме пристрасть Фрейда до кокаїну могла стати причиною появи психоаналізу.
Погана звичка Фрейда – відомий факт. Він сам написав про неї в нарисі “Про коку”.
“Мені потрібний мішок кокаїну. Пережиті муки, найчастіше, вище людських сил”, – так писав Фрейд в 1895 році, за рік до того, як він відмовився від наркотику.
Історик Маркел у своїй книзі визнає, що Фрейд припинив зловживати кокаїном в 1896 році. Але, на думку вченого, кока зіграла більш важливу роль в народженні психоаналізу, ніж досі вважалося, повідомляє tsn.ua.
На підтвердження своїх слів він наводить дві причини. “Перша: експерименти з наркотиком передували розробці методу, який потім використовувався віденським лікарем в його дисципліни, – ставити самого себе в центр спостереження. “Персонаж” Фрейд вперше з’явився в працях про властивості кокаїну, відкриваючи, таким чином, дорогу тому, чим вчений займався згодом”, – пише італійська газета La Stampa.
“Друга причина: необхідність звільнитися від залежності могла підштовхнути Зігмунда до жорсткішого ритму повсякденного життя, який він встановив для себе саме в 1896 році. Іншими словами, не прагнення займатися психоаналізом змусило його відмовитися від кокаїну, а необхідність звільнитися від наркозалежності зіграла основну роль в досягненні ним професійних результатів”, – переказує видання трактування Маркела.
Цікаво, що молодий Фрейд розхвалював властивості кокаїну в лікуванні несерйозних епізодів тривоги і депресії і навіть рекомендував його для терапії при залежності від інших наркотичних речовин. Але в якийсь момент він отямився, усвідомивши, наскільки наркотик шкодить ясності розуму, і зайнявся справою свого життя: створенням психоаналізу.
