Світ згадує Мерилін Монро: їй виповнилося би 85
Мерилін Монро сьогодні виповнилося б вісімдесят п’ять років. Її образ дорослої дитини, зовні привабливої жінки, а в душі маленької дівчинки, назавжди залишиться і в житті, і в кіно.
1 червня виповнюється 85 років з дня народження легендарної актриси Мерилін Монро, при хрещенні Норми Джин Бейкер. І через півстоліття після її смерті про неї говорять, згадують, інтерпретують і, нею захоплюються.
Дитинство Норми Джин Бейкер Мортенсон, яка народилася в Лос-Анджелесі 1 червня 1926, не було благополучним: злидні, неувага матері, яка мала проблеми з психікою, періодичне перебування то в дитячому притулку, то в прийомних сім’ях. Ранній шлюб з людиною, яку вона навряд чи любила, що закінчився розлученням.
За спогадами оточуючих тоді Норму Джин людей, вона була замкнутою, нетовариською і одночасно дуже довірливою, наївною, веселою і легковажною людиною.
Образ дорослої дитини, зовні привабливої жінки, а в душі маленької дівчинки, назавжди залишиться і в житті, і в кіно. Саме це поєднання так притягувало режисерів.
Монро не грала: у кожному фільмі вона була тільки сама собою, хоча й вчилася акторської майстерності в школі Лі Страсберга і Еліа Казана в Нью-Йорку. За словами критиків, вона просто дивилася в камеру, і на плівці віддруковувалися її природне свічення, її аура, яка потім і полонила публіку.
Монро почала зніматися в кіно в кінці 1940-х в епізодах, до головних ролей було ще далеко. Особливим фільмом для Монро стала картина “Все про Єву” Джозефа Манкіевіча (1950), де Мерілін хоч трохи змогла показати себе як актриса. Після цього фільму вона змогла розраховувати на великі ролі.
До кінця 50-х Мерилін, навіть граючи головні ролі, в першу чергу, буде Душка з фільму “У джазі тільки дівчата” (оригінальна назва – “Деякі люблять гарячіше”, 1959). За цю роль вона отримала премію “Золотий глобус”.
Тільки в 1961 році Мерилін Монро вийшла за рамки свого амплуа у фільмі “Неприкаяні” за сценарієм її третього чоловіка – відомого американського письменника Артура Міллера. У цій картині вона проявила себе як характерна актриса. Це була її остання робота Монро. За нею послідували розлучення з чоловіком, депресія, алкоголь і наркотики.
Про смерть акторки досі ходять легенди. Офіційної версії про самогубство Монро в її каліфорнійському будинку 5 серпня 1962 вірять все менше і менше, хоча б просто тому, що вона дуже любила життя.
