Політична криза в Кот-д’Івуарі нагадала міжнародному співтовариству про те, яке місце займає какао в економіці країни. Тим не менш, є в неї й інші ресурси. Представляємо вам огляд інших статей її експорту, про які практично не говорять.
Без какао все в Кот-д’Івуарі йде під укіс. Це твердження настільки часто мусолити в пресі, що в очах усього світу країна перетворилася на «какао-республіку». Контроль над цією галуззю представлявся як стратегічне завдання розпочавшогося після президентських виборів листопада 2010 конфлікту, в якому зійшлися визнаний міжнародним співтовариством переможець Аласан Уаттара і чинний на той час глава держави Лоран Гбагбо.
Тим не менш, в Кот-д’Івуарі виробляється і експортується не тільки какао. Один лише тільки шоколад і інша продукція з какао-бобів не змогли б перетворити республіку у найсильнішу економіку західноафриканського економічного і валютного союзу (ЗАЕВС) і 16 за величиною економіку Африки.
І якщо на Кот-д’Івуарі стоїть печатка з какао, це тому що в ньому зосереджено 40% усього світового виробництва цих бобів. У 2009 році на цю галузь припадала третина національного експорту. Проте до 2008 року основним джерелом доходу тут був експорт нафти, а не какао. Причиною для зміни цієї тенденції став різкий стрибок цін на какао-боби. До того ж, боротьба за першість між цими двома ресурсами була досить напруженою: какао – 36,2% (3,7 мільярда доларів), нафта – 29,3% (3 мільярди доларів) у 2009 році.
І якщо інші статті експорту можуть здатися вам незначними, на них все ж припадає 3,5 мільярда доларів з 10,3 мільярда, які приніс країні експорт в 2009 році. На першому місці в цьому забутому списку стоїть каучук. Кот-д’Івуар – це найбільший в Африці постачальник каучуку з виробництвом в 205 000 тонн в 2009 році. До початку поствиборчої кризи в країні уряд дав старт програмі щодо збільшення обсягів галузі в три рази протягом 15 років.
Крім того, з урахуванням Абіджана, Еспуар і Сан Педро Кот-д’Івуар входить до числа основних портових держав Центральної Африки. Країні вдалося скористатися цією географічною перевагою, щоб посилити суднобудівний сектор: кораблі представляють собою четверту статтю експорту Кот-д’Івуару. У свою чергу, лісова промисловість, яка була основним ресурсом країни в 1980-х роках, серйозно постраждала від розширення виробництва какао, кави і пальмової олії.
Недавні зміни наочно демонструють, що Кот-д’Івуар намагається скоротити залежність від сільськогосподарської продукції, за винятком хіба що какао. Велика частина розширившихся з 2008 по 2009 рік виробництв стосуються гірничодобувної промисловості (наприклад, золота або заліза), або переробки сировини, такого як деревина. Як би там не було, сільське господарство, як і раніше залишається основним джерелом зайнятості для населення. У 2008 році в цій галузі працювали 66% громадян.
