Фінансові структури, які очікують скорочення бюджетних вливань з боку влади США, показали американському уряду “козячу морду”, вважає відомий економіст, доктор економічних наук Микита Кричевський.
Агентство Standard & Poor’s знизило прогноз рейтингу США зі стабільного до негативного, на що негайно відреагували ринки: фондові індекси в Європі та Америці різко знизилися, курс долара впав, а нафта подешевшала. Як розповів в інтерв’ю Микита Кричевський, нинішні події – вже реальний провісник другої хвилі світової кризи.
Питання: Як Ви прокоментуєте зниження прогнозу рейтингу Standard & Poor’s для США? Чи означає це що-небудь у практичному сенсі для американської влади?
Микита Кричевський: Для мене рішення Standard & Poor’s складно пояснити, тому що весь останній час в американському керівництві йдуть дебати про статті зниження витрат для зменшення дефіциту бюджету. Крім того, мені не зовсім зрозуміло, чому так не сподобалася Standard & Poor’s ситуація з держборгом США. Він, як відомо, не найбільший у світі. Для порівняння, він у два рази менше держборгу Японії в співвідношенні з ВВП країни. Тому я схильний думати про те, що це рішення продиктовано не тільки економічними, але й політичними міркуваннями, хоча в це важко повірити.
Питання: Поясніть, будь ласка.
Микита Кричевський: Справа в тому, що держборг США знаходиться на зіставному рівні з борговими зобов’язаннями інших розвинених держав. Крім Японії, можна привести в приклад Італію, Грецію, а також трохи менші, але співвідносні величини констатуються у Франції, у Німеччині. Тому мені незрозуміло, чому так не догодив держборг.
Питання: А дефіцит бюджету?
Микита Кричевський: Дефіцит федерального бюджету – це теж величина вельми і вельми умовна, тому що сьогодні він є, а завтра його немає. В історії Америки, трохи менше 20 років тому, ми знаємо приклад, коли дефіцит був обнулений. Давайте дивитися на ситуацію більш спокійно.
Вийшло, що Standard & Poor’s змінив прогноз рейтингу на негативний, і тут же ринок розцінив рішення Standard & Poor’s, як сигнал про можливу другу хвилю міжнародної економічної кризи, що в цілому для мене абсолютно зрозуміло. Я бачу, що політика як США, так і інших найбільш розвинених держав з мінімізації наслідків кризи звелася до банального накачуванння грошима навіть не реального сектора, а фінансового сектора, який існує у відриві від реального сектора і живе за своїми правилами, за правилами наднаціональним. Іншими словами, ми маємо ситуацію, коли кілька років тому грошова емісія здійснювалася, в основному, за допомогою випуску похідних фінансових інструментів, і це було основним фактором, а сьогодні цю “почесну” місію взяли на себе уряди держав.
При цьому ми повинні розуміти, що, незважаючи на більш-менш передбачувану політику у сфері фінансів у попередні два роки, цього року ми стикаємося з тим, що, швидше за все, бюджетне підживлення фінансового сектору буде скорочено, якщо не закрито. А це, у свою чергу, негативно відіб’ється на всіх ринках.
В останні два роки ринки росли переважно за рахунок накачування, трансферту бюджетних коштів у фінансовий сектор. До реального вони практично не доходили. Фондовий ринок зростав, особливо в країнах, що розвиваються, а також росли ринки нафтових ф’ючерсів і продовольчих контрактів. Все це росло, при тому росло виключно за рахунок спекуляцій.
І сьогодні ми можемо говорити, що цілком ймовірне рішення Standard & Poor’s – це певною мірою провісник того, що буде до середини цього року, особливо у другій половині, що для Росії, звичайно, не дуже добре. З великою часткою ймовірності ціни на нафту знизяться, і вони знизяться в співвідношенні до сьогоднішніх котирувань практично в два рази. Це буде нормально, тому що всім очевидно, що це спекуляції.
Але ринки відреагували так, як повинні були відреагувати, і вони пішли у фінансові інструменти найбільш розвиненої економіки світу, яка тримає 25% питомої ваги світової економіки – в економіку США. Ми це бачимо по виведенню коштів з ринку нафтових ф’ючерсів, щодо зниження котирувань продовольчих контрактів. І все це йде, в основному, в американські цінні папери, в американську валюту. Іншими словами, чутки про швидку смерть американської економіки сильно перебільшені.
Питання: Але при цьому друга хвиля кризи світу все ж таки загрожує?
Микита Кричевський: Ці події значною мірою є провісником другої хвилі, тому що Standard & Poor’s, як мені видається, просто констатував те, що згортається фінансова підтримка з боку США, робляться зусилля по зменшенню дефіциту бюджету і державного боргу.
А тут ми впираємося, як раз на неекономічні мотиви, що тяжіють у прийнятті рішення Standard & Poor’s. Standard & Poor’s – це організація, яка обслуговує фінансистів. Фінансисти мають масу можливостей переконати аналітиків Standard & Poor’s, наприклад, в тому, що американська економіка та урядова політика в області бюджетування, державних фінансів неадекватна сучасним умовам.
Питання: І все це пов’язано з очікуваннями скорочення обсягів бюджетної закачування у фінансовий сектор?
Микита Кричевський: Це пов’язано з тим, що фінансовий сектор не отримає тих коштів, до яких він звик за останні два-три роки. Звичайно, фінансовому сектору це не подобається.
Ось вони й показали “козячу морду” американському уряду. Друга хвиля кризи в даному випадку – скорочення обсягів з боку бюджету, з боку центробанків, це реструктуризація боргів, про що активно говорять, коли обговорюють перспективи Греції чи Португалії, це посилення заходів фіскального регулювання фінансового сектора. Якщо нестримно продовжувати накачувати фінансовий сектор ліквідністю, то повторення ситуації 2008 року стає питанням часу.
Питання: Тобто, США вже не зможуть або не будуть отримувати вигоду від безмірних переваг, пов’язаних з доларом, для фінансування свого дефіциту?
Микита Кричевський: Це перекручене розуміння переваг американської валюти. Так, вона сьогодні найбільш поширена у світі, але за своїми масштабами що валюта, що економіка порівнянна з валютою та економікою Євросоюзу. Більш того, готівкових євро в світі на 20% більше, ніж американських доларів. Тому ми, швидше, говоримо про те, що американська валюта має більшу надійність, стійкість в очах інвесторів.
Але помилковим є судження про те, що американці за рахунок бюджетного верстата вирішують всі свої проблеми з тим самим зовнішнім боргом. Американці не можуть нестримно друкувати гроші, хоча б тому що вони повинні дотримуватися нормативів, які вони самі ж встановлюють.
Це скінчилося б тим, що за американські долари почали б скуповуватися активи в тих же Штатах. Що ми, власне, сьогодні і спостерігаємо. Але оскільки активи обмежені, виникає ефект збільшення ціни на ці активи, який в народі називається інфляцією. А кому цікаво своїми руками творити інфляцію у своїй власній країні? Тому виникають природні суб’єктивні і об’єктивні обмежувачі такої політики. І накачувати до безумства ринок – що американський, що світова – доларами неможливо. Неможливо хоча б тому, що це рикошетом вдарить по самій американській економіці.
Питання: І ця межа вже настала …
Микита Кричевський: Про те, що ця межа настала, говорили ще півроку тому. Ще тоді прогнозувалося, що американці будуть згортати фінансову допомогу, як і європейці. До цього багато фондових спекулянтів були готові. І сьогодні ми спостерігаємо, що крайніми у ситуації падіння фондового ринку в Росії за вчора на 4% стали ті самі інвестори, які приходили на вищій точці зльоту.
Заходити потрібно було півроку тому. Те ж саме було в Росії три роки тому. І в квітні-травні, і у вересні 2008 року люди заходили, вважали, що треба туди ломитися, вкладати гроші. Все це скінчилося тим, що до кінця 2008 року ринок досяг позначки 632 пункту. Яким він буде найближчим часом – невідомо. Але вже сьогодні видно, що курс рубля по відношенню до американської валюти істотно знизився, тому що інвестори виходять з високоризикових активів.
Питання: Тобто, все це знову ж таки вдарить по рублю, ніж по долару?
Микита Кричевський: Це обов’язково вдарить по рублю, це абсолютно очевидно вже зараз. Питання в тому, чому це не повинно вдарити по рублю? У нас хіба стійка економіка, ми захистили себе від коливань фондового ринку? Російська економіка – це така ж піраміда, тільки не фондова, а нафтова.
Сергій Хурбатов
Джерело: ru-news.ru
