Масштабна дискусія у Вашингтоні висвітлила точку зору про те, що в Лівії зроблено неправильний вибір. З одного боку, деякі задаються питанням, чи повинна була Америка в принципі здійснювати втручання, навіть незначне, в цій далекій країні. Вони стверджують, що в світі є багато місць, де безневинним мирним жителям загрожує жорстоке насильство з боку їх власного уряду, і Америка не повинна виступати в ролі світового жандарма.
Особливо, коли так багато не вирішених гострих проблем у себе вдома.
Це правда, що Америка не може використовувати свою військову силу скрізь, де в цьому виникає необхідність. Враховуючи витрати і ризики, пов’язані з інтервенцією, ми завжди повинні узгоджувати наші інтереси з необхідністю робити які-небудь дію, проте це не є аргументом на користь того, щоб ніколи не виступати від імені правди.
Саме в цій країні, в Лівії, в цей конкретний момент, була загроза зіткнутися з насильством страхітливих масштабів, і нам випала унікальна можливість це насильство зупинити: міжнародний мандат на здійснення дії, широка коаліція, яка готова прийти нам на допомогу, підтримка арабських країн і благання про допомогу від самого лівійського народу.
Крім того, у нас був шанс зупинити сили Каддафі без залучення американських наземних військ. Я вже й не кажу про відповідальність Америки в ролі світового лідера і, більш серйозно, про нашу відповідальність перед людьми, які опинилися в таких обставинах, – не допомогти їм означало б зрадити самих себе.
Деякі держави можуть закривати очі на звірства, які кояться в інших країнах. Сполучені Штати Америки не такі. Я, як президент, відмовляюся чекати кадрів бійні і братських могил і вибираю діяти.
