На цій думці я себе зловив, відвідавши супермаркет біля свого будинку на Оболоні.
У силу своєї зайнятості я рідко відвідую продуктові магазини, це робить кохана або старша дочка. Але вчора зайшов. І ахнув … Ще рік-півтора тому, на 100 гривень я виходив із значним пакетом, у якому було все необхідне. На цей раз, пакет на 120 грн. виявився настільки малогабаритним, що його можна було тримати одним пальцем руки. При цьому, я практично, нічого-то і не взяв.
Влада може дуже довго і переконливо «співати» нам про свої «успіхи», про те як росте економіка, ВВП, про те яке «щастя» для України Харківські угоди і т.д.
Але реальну картину можна відчути саме в побуті. У ситуації, з якою мільйони наших співгромадян стикаються щодня. Адже судіть самі, при мінімальній пенсії і зарплати в 900 грн, потрібно сплатити грабіжницькі тарифи, залишити на їжу, транспорт, одяг … Вижити неможливо!
Сьогодні рівень купівельної спроможності населення перебуває на найнижчому рівні за всі роки незалежності України. Такого депресивного стану в суспільстві не було навіть за часів Кучми, у кризу 1998-го року. З ким би я не спілкувався, у дворі будинку, на вулиці, в магазині, в таксі, в метро, ??всім погано. Всі розчаровані, деморалізовані, агресивні.
Виникає питання, а хто ж сьогодні «кайфує» від такого життя? Про яке нам регулярно заливають Янукович, Азаров, Тігіпко та інші горе-чинуші. Відповідь очевидна: Фірташ, Ахметов, Пінчук, Коломойський і ще пара-трійка «кровососів», активи яких зросли багаторазово, в той час як мільйони українців поставлені на межу виживання.
Я не буду в черговий раз наводити як приклад цифри, експертні оцінки і реальні дані про стан справ в Україні. Досить про це говорив, та й результат на обличчя. Скажу про інше. Ми весь час думаємо, що може сьогодні вивести людей з рівноваги, де та межа, за якою скінчиться їхнє терпіння?
Так, сьогодні в суспільстві ще панує політична інфантильність. Так, поки революційні настрої у нас розгойдуються тільки на кухні, в родині, у колі друзів. Але ці протестні настрої посилюються з кожним днем, хай поки і латентно.
Але нам потрібно зрозуміти, що до нас унадився «злодій». І цей «злодій» – купка знахабнілих олігархів, на чолі з правлячою державної верхівкою залізли кожному зі своїх громадян в кишеню, на стіл, в холодильник. Так, так, друзі, саме в холодильник …
Наші люди можуть терпіти багато чого, але коли треба годувати дітей, сім’ю, а вміст холодильника з кожним днем ??дедалі біднішими, коли скоро, не дай Бог, їсти буде просто нічого, терпіння може лопнути. І тоді зупинити цей народний гнів буде вже неможливо. Цьому «злодію» усім миром доведеться дати по руках, або просто їх відрубати …
P.S. Сьогодні побачив, що бензин уже по 10.85! А значить, ціни знову зростуть … Чи то ще буде … Ну як, ще потерпимо???
Джерело: http://blogs.korrespondent.net/
