Багато спеціалістів пророкують, що ще кілька землетрусів, і всі японські острови підуть під воду.
А з-за зсуву земної кори на поверхню підніметься знайдена в районі Бермудського трикутника загадкова затонула Атлантида.
Вперше загадкова Атлантида була згадана Платоном майже 2500 років тому. І хоча офіційна наука вважає її всього лише красивою легендою, є дані, що це була реальна цивілізація, причому планетарного масштабу.
Про це розповідає Олександр Воронін, президент Російського товариства з вивчення проблем Атлантиди.
«Місяцеподібні»
Платон був не єдиним стародавнім автором, що згадували якісь острівні країни в Атлантиці. Історик Феопомп, який жив у IV ст. до н. е.., розповідав про величезний континенті, де мешкає раса велетнів. Географ Марцелл згадував 10 островів, присвячених богам. А в XVII ст. німець А. Кірхер вперше опублікував географічну карту Атлантиди. Так почалася епоха пошуків легендарної країни атлантів.
До цих пір йдуть суперечки, чи була Атлантида – однієї географічною точкою, кількома центрами поширення цивілізації або навіть певною стадією розвитку розумного життя на Землі? На сьогоднішній день її сліди шукають в Америці, Антарктиді і Арктиці, у північно-західних країн Європи та Африки, у Бермудському трикутнику, поблизу Куби, Багамських, Азорських і Канарських островів, у Сицилії, Мальті, на Кіпрі і Криті.
Ряд дослідників вважають, що царство атлантів являло собою не єдиний масив, а величезну безліч островів. Тому-то в культурі різних народів, що населяють Америку, Африку і Євразію, є багато схожого. Наприклад, тотожні писемності древніх майя і єгиптян.
Написи та малюнки, виявлені в Південній Америці, частково нагадують давньоєгипетські, шумерські, фінікійські, давньогрецькі і критські. У міфах і сказаннях майже всіх відомих цивілізацій є згадки про якихось засновників їхніх культур, які вийшли з океанських глибин або земель, що лежать десь далеко, за горизонтом. І що батьківщина цих прибульців піддалася руйнівному катаклізму.
Особливе враження справляють міфи Нової Зеландії, де тубільці зберегли переказ про «народ богів» – пакахакеха. Ці люди жили в морі і були білими. На мові маорі «пакахакеха» означає «місяцеподібні», а також «шкіра, схожа на місячне світло». На одному з островів збереглася ступінчаста піраміда з терасами. А адже маорі, які прибули до Нової Зеландії 700 років тому, ніколи не споруджували подібних споруд.
Бруківка на дні
В останні роки в різних частинах світу – у берегів Куби, Англії, Іспанії, Марокко, Індії, Японії – під водою виявлені рукотворні кам’яні структури, вік яких часом досягає 8-10 тис. років. У травні 2001 р. в затоці Гуанахасібібес, в західній частині Куби, експедиція під керівництвом Поліни Зеліцкої знайшла залишки підводного міста, йому може бути 6 тис. років.
У березні 2003 р. американські дослідники, подружжя Літтл, оголосили про відкриття величезної, триярусної кам’яної платформи в 500 метрах від острова Андрос (Багами). Підводна споруда тягнеться на 450 метрів в довжину, 45 у ширину і на 4,5 метра підноситься над морським дном. Платформа складена з великих прямокутних кам’яних блоків. Все це має вигляд давнього молу і прилеглої гавані. А на північ від платформи вдалося зафіксувати на дні моря щось схоже на бруківку, акуратно з’єднану між собою. Там же, на Багамах, були виявлені три концентричні кола, що нагадують архітектурний вигляд столиці Атлантиди, колись описаний Платоном.
10 років тому в американських виданнях промайнуло повідомлення, що в 250 милях від Азорських островів геологи, які вели там розвідку нафти, на глибині кілометра знайшли напівзруйнований храм з колонами. Ну і, звичайно, треба згадати масштабні дослідження підводних гір Ампер і Жозефін у водах Атлантики, які в 1970-1980 рр.. проводив СРСР. Тоді були зроблені сотні фотознімків, які закарбували рукотворні стіни, сходи, кладки і зведення якихось кам’яних структур.
Дослідження зразка базальту, взятого з вершини підводної гори, показало: така порода могла утворитися 12 тис. років тому, причому тільки на суші. Тобто 12 тис. років тому від Азорських островів до Гібралтару простягався якийсь архіпелаг із кам’яними будівлями.
Езотерична наука вважає, що культура атлантів була воістину всесвітньою, планетарною. І сліди цієї цивілізації відображені в нетлінних спорудах – пірамідах. В даний час піраміди, крім добре відомих в Єгипті та Мексиці, відкриті у всіх частинах світу, крім Антарктиди. В Атлантиці, в районі Бермудських островів, на дні океану знайдено таємничі піраміди з невідомої речовини. Та й єгипетські, як показали експедиції фонду «Третє тисячоліття», виникли на руїнах більш древніх споруд. Інакше кажучи, єгиптяни спорудили їх над будівлями, які дісталися їм від іншої цивілізації.
Загибель цивілізації атлантів була, швидше за все, поетапною. Її причинами могли бути і падіння астероїдів, і землетруси, в результаті яких одна плита літосфери «пірнала» під іншу, несучи в глибини острови і архіпелаги. Катаклізми зруйнували планетарну мережу атлантів, а разом з нею єдину владу. Наступні покоління так і не змогли відновити її з-за роздробленості і деградації колись загальної раси атлантів.
ДО РЕЧІ
Читачі , напевно пам’ятають про експедиції Ернста Мулдашева, присвячених в тому числі і пошукам Атлантиди. Одна з його експедицій виявила на пірамідах комплексу Кайлас у Тибеті зображення якихось лідерів та осіб. Відповідно до гіпотези дослідника, це і є атланти – четверта за рахунком раса на Землі (сучасне людство є п’ятою). У них було третє око, а зріст складав 3-4 метри. Атланти вміли користуватися енергією заклинань і застосовувати її в повсякденному житті, наприклад, приводячи в дію механізми.
