53,3% громадян України спілкуються в побуті українською мовою, в той час як російською спілкуються 44,5%. Такі дані були отримані Центром Разумкова внаслідок проведеного з 10 по 17 серпня опитування громадської думки.
Як зазначив на прес-конференції голова соціологічної служби центру Андрій Биченко, за останні 11 років в Україні розширилося вживання української мови як в сферах народного господарства, так і на побутовому рівні. З його слів, з 2004 року спостерігається тенденція збільшення кількості громадян, які переходять в побуті на державну мову, передає Інтерфакс-Україна.
Водночас соціолог зазначив, що існують серйозні регіональні відмінності в цьому питанні. У центральних і західних областях переважає українська мова, а в східних і південних – російська. У Києві показники приблизно однакові, однак трохи більше людей вдома спілкуються російською мовою. Крім того, цікавими є дані по Дніпропетровській області, де кількість громадян, які розмовляють українською та російською, приблизно однакова: в Дніпропетровську і великих містах переважно говорять російською, а в селах і невеликих містах – українською.
Биченко не вважає, що в Україні якимось насильницьким чином впроваджується українська мова. “Незважаючи на те, що кількість тих, хто розмовляє українською мовою, зростає, кількість тих, хто вважає його рідною мовою, все рівно менша в порівнянні з цією цифрою”, – сказав він. За даними соцопитування, таких громадян в Україні 62%.
Соціолог також звернув увагу на те, що кількість тих, хто розмовляє українською в громадських місцях, менше, ніж в побуті, і становить 49,2%, а російською – 48,7%.
Експерт пояснює це тим, що в громадських місцях і в транспорті на громадян України може виявлятися певний підсвідомий тиск, а також це певна данина традиції, коли україномовна людина на вулиці спілкується російською мовою.
Крім цього, згідно з даними опитування, 31,8% громадян України пишаються українською мовою. 56,6% громадян України вважають, що кожний громадянин України повинен обов’язково знати українську мову, 38,2% так не вважають.
У свою чергу, директор Інституту української мови НАНУ Павло Гриценко зазначив, що за 20 років незалежності з українською мовою і в українській мові не сталося жодних радикальних змін.
З його слів, за ці роки розширилося поле функціонування української мови, присутність в тих сферах, де вона раніше не використовувалася, розширився словниковий запас і термінологія.
Гриценко звернув увагу на те, що збільшилася кількість доступних текстів на українській мові, в тому числі письменників і поетів “розстріляного відродження” (визначення літератури і мистецтва покоління 20-х – початку 30-х рр. XX століття в Україні, учасники якого створили високохудожні твори в літературі, живописі, музиці, театрі, і які було знищено в ході сталінських репресій), літератури української діаспори.
Експерт наголосив, що за роки незалежності вже виросло значне україномовне покоління, і жодна політична кон’юнктура не зможе нівелювати статус української мови як державної та одного з чинників державної розбудови в Україні.
