Сутички у Львові між проросійськими і націоналістичними організаціями стали приводом для нових заяв про провокації. Ось тільки правда у тому, хто за цими провокаціями стоїть, у кожного своя.
Міліція у Львові не змогла втримати порядок. Тепер у провокаціях звинувачують і її
Партія “Свобода”, котра була одним із головних фігурантів подій у Львові 9 травня, упевнена, що ті події стали можливими через провокації влади.
“В намаганні розбурхати Львів провокатори від влади брутально принизили місцеву громаду, свавільно знехтували рішеннями органів місцевого самоврядування, цинічно потопталися по судовому рішенню, ухваленому іменем України”, – заявляє лідер “Свободи” Олег Тягнибок, маючи на увазі рішення місцевої ради про недоцільність вивішування червоних прапорів Перемоги.
Свій погляд на події подає Партія регіонів. Львівський осередок партії говорить не лише про негідні, на її думку, дії активістів “Свободи” у День перемоги, але й засуджує ідеологію націоналізму і закликає до дострокових виборів Львівської обласної ради.
“Події 9 травня у Львові переконали світ, що загроза демократії і стабільності в державі дійсно існує, але її носіями є прихильники ідеології людиноненависницького націоналізму, агресивної нетерпимості один до одного”, – сказано у заяві Партії регіонів.
В намаганні розбурхати Львів провокатори від влади брутально принизили місцеву громаду, свавільно знехтували рішеннями органів місцевого самоврядування, цинічно потопталися по судовому рішенню
Олег Тягнибок, лідер партії “Свобода”
Однак за цими заявами лишається багато питань і сумнівів, на які ніхто не відповів.
Перше. Чому президент Віктор Янукович не підписав закон про прапор Перемоги, а передав його на експертизу міністерству юстиції? Хіба хтось може повірити, що мін’юст “не встиг” зробити експертизу вчасно на прохання адміністрації президента?
Друге. Якщо прапори Перемоги і так з’являлися раніше 9 травня у низці регіонів країни, переважно на Півдні і Сході, то навіщо ще був потрібен закон? Чи не для того, щоб використати цілком прогнозовані провокації для якихось політичних цілей?
Третє. Чому “Руська єдність” і “Родина” раптом вирішили поїхати до Львова? У попередні роки таких акцій вони не проводили навіть у столиці, зосереджуючись на територіях своїх прихильників. До речі, за неофіційною інформацією, у Львові активістів цих організацій мало бути значно більше. Ніби-то кілька автобусів таки не випустили із Криму. І чи не з готовністю до сутичок вирушали на захід України прихильники червоного прапора? Чому взагалі у “Руської єдності” раптом з’явилося таке палке бажання пройтися по Львову з прапорами?
9 травня молоді націоналісти демонстративно спалили червоний прапор Перемоги
Це дивує і самих львів’ян. “Що стосується підняття червоних прапорів, демонстрацій тощо – у більшості своїй ніхто у Львові цього не сприймає і вважає такі дії свідомою провокацією. І в цьому випадку людям байдуже, законні ці прапори чи ні. Це те ж саме, якби у Севастополі львів’яни вирішили пройти містом із портретом Бандери і червоно-чорними прапорами УПА”, – каже львівський журналіст Тарас Базюк.
Четверте. Чому міліція не створила умов, за яких ветерани і всі бажаючі таки поклали б квіти до могил на меморіалі Марсове поле? Чому треба було встановлювати огорожі і кілька кордонів міліції замість того, щоб ті ж спецпідрозділи міліції створили коридор для тих, хто хотів би прийти до меморіалу?
Це те ж саме, якби у Севастополі львів’яни вирішили пройти містом із портретом Бандери і червоно-чорними прапорами УПА
Тарас Базюк, львівський журналіт
Віце-спікер парламенту Микола Томенко вже запропонував заслухати у парламенті інформацію міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова стосовно ситуації, яка склалася у Львові. Він посилається на експертів, які буцім-то вважають, що без підтримки керівництва МВС і львівської міліції провокації навряд чи відбулася б. Один із доказів, каже Микола Томенко, – навіть місцева влада Львівщини не знала про реальні плани організацій, що представляють “російських націоналістів”.
П’яте. Чому “Свобода” піддалася на те, що вона сама називає “провокацією влади” і своїх політичних опонентів? Адже навіть львів’яни, не сприймаючи червоні прапори у місті, були явно обурені тим, що “Свобода” вимагала йти до меморіалу Марсове поле тільки без георгіївської стрічки.
“Зривання георгіївських стрічок і не допуск до меморіалу Марсове поле тих, хто таку стрічку одягнув, – це вже занадто, – каже львівський журналіст Тарас Базюк. – Хтось вважає цей день святом, хтось – ні, але це ж не привід накидатися на інших людей”.
“Свобода” контролює владу у місті, однак, як вважають оглядачі, 9 травня продемонструвала свою незрілість, втягнувшись у вуличні бої, а не вирішуючи проблеми у більш цивілізований спосіб.
Останнє. Кому це було потрібно? Якщо законом про прапор правляча коаліція хотіла примирення й об’єднання України, то це виглядає як мінімум по-дилетантськи.
Однак багато політологів дають інші пояснення, нагадуючи, що прогноз на провокації робили ще до 9 травня, як тільки дізналися про ухвалений парламентом закон та плани “Русского единства”.
Події 9 травня у Львові переконали світ, що загроза демократії і стабільності в державі дійсно існує, але її носіями є прихильники ідеології людиноненависницького націоналізму, агресивної нетерпимості один до одного
Заява львівської організації Партії регіонів
Журналіст і політолог Остап Кривдик упевнений, що ті, хто хотів цих провокацій, прагнули “донести ключовий месидж: галичани проти ветеранів Радянської армії – отже, вони за нацистів. Мета – вбити клин між жителями Західної України та рештою українців”.
Коментарі саме такого штибу, до речі, лунали на російських телеканалах. А МЗС Росії вже оприлюднило заяву, у якій закликає владу покарати “екстремістів-націоналістів”.
Однак експерти кажуть і про те, що метою провокацій у Львові була не лише ідеологічна перевага, якої намагалися досягти опоненти націоналістичних сил. А й стратегічна мета – з допомогою “екстремістів” і “націоналістів” показати, що влада екстремізму у країні не допустить і що підтримувати слід політичні сили, які цих “націоналістів” таврують. І хто знає, можливо, цієї мети цього разу було досягнуто.
