Бої в Лівії тривають. Території переходять з рук у руки. За останні дні місто Марса-ель-Брега, начебто вже відвойоване повстанцями, знову опинилося в руках сил Муаммара Каддаффі. Це місто є великим центром нафтопереробки, і може служити ресурсною базою і для тих, і для інших.
У цілому, обстановка в Лівії на сьогодні не зрозуміла. ЄС 12 березня оголосило про свою підтримку Перехідної національної ради Лівії. При цьому, поки до ладу незрозуміло, хто ж у нього входить, в чому полягають цілі цих людей, і які кошти вони готові задіяти в управлінні країною.
Однак Муаммар Каддаффі, схоже, неабияк набрид європейцям. Особливо розбурхався Ніколя Саркозі, який закликав мало не бомбити Лівію. Однак Німеччина все-таки зуміла трохи остудити амбіції Саркозі, і рішення про військове втручання так і не було прийнято. Між тим, за час конфлікту в пресі з’являлася інформація про перебування на території повстанців спецназівців з країн ЄС. Існують версії про те, що ці спецназівці допомагають військам Перехідної національної ради воювати проти армії Каддаффі.
“Арабська весна», як поетично назвали заворушення в арабських країна європейські політики, тим часом, не поспішає закінчуватися. Крім кровопролитних боїв у Лівії, а також «безкровних» революції в Тунісі та Єгипті, які поки що далекі від завершення, заворушення охопили і Близький Схід. І якщо деякі уряди спробували відкупитися від натовпу, то в Ємені по протестуючих почали стрілянину. Постраждало вже більше 100 чоловік. Виступи в арабському світі продовжуються, вимоги протестуючих до кінця не ясні. Від того й відстежити походження несподівано синхронних протестів вкрай складно.
Конспірологічні теорії бачать корінь проблеми в США, які традиційно зацікавлені в регіоні, повному енергоресурсів, і розташованому на найбільш активних торговельних шляхах Східної півкулі. Однак і європейці давним-давно намагалися колонізувати Північну Африку та Близький Схід.
Проблема в тому, що реакція Держдепу США явно далека від захвату, так і ЄС несподівано виявився далекий від єдності. Великою помилкою Каддаффі стало застосування військ проти мирного населення, особливо авіацію, за допомогою якої він бомбардує житлові квартали. Замість того, щоб звернутися за допомогою в організації на кшталт ООН, або безпосередньо до лідерів дружніх держав, Каддаффі вважав за краще розв’язати повномасштабну громадянську війну. Після того, як він віддав наказ про бомбардування, будь-які його інтерв’ю і заклики до миру не будуть сприйматися всерйоз жодним політиком.
Хоча зараз, коли його війська потроху беруть гору над повстанцями, перед Заходом стоїть вибір: або надати військову підтримку Нацраді Лівії, хто б не були ці люди, або ж примиритися з Каддаффі. Втім, є й інший вихід, про який все частіше говорять останнім часом: розділити Лівію на дві історичні частини: Тріполітанію і Кіренаїку. Враховуючи, що союзники по арабському світу теж відвернулися від полковника Каддаффі, такий розділ цілком може відбутися.
