Die Welt. Новий Радянський Союз?
Росія “майструє” новий Радянський Союз і перетворює газогін “Північний потік” на інструмент для тиску на своїх сусідів, пише постійний автор Die Welt Герхард Гнаук.
На Сході Європи не за горами подія, яка може увійти в підручники історії. Мова йде про Митний союз, до якого разом з Росією повинні будуть увійти Україна, Казахстан і Бєларусь. “У новий союз можуть увійти дві третини населення старої радянської імперії. Розмови ведуться і про нові рівні співпраці”, – продовжує автор, ставлячи собі питання про те, чи не перетвориться нове міждержавне утворення на старий добрий Радянський Союз?
Два “легкоатлети” – Бєларусь і Казахстан – вже сказали своє “так”: з минулого року деякі внутрішні перепони впали, а митні збори було вирівняно до російського рівня. “Поки що не поспішає з рішенням лише Україна, що виступає у “важкій вазі”: і за начебто орієнтованого на Москву президента Віктора Януковича Київ робить ставки на інтеграцію з Європою. Україна зараз веде переговори з Брюсселем щодо угоди про вільну торгівлю та вступу до СОТ” .
Володимиру Путіну відомо, що стоїть на кону, продовжує оглядач, за словами нюсру. За його власними словами, Митний союз зможе принципово змінити геополітичні контури всього євразійського простору. Глава російського уряду вважає за краще діяти: у Києві він представив дані, які мають свідчити про те, що зростання економіки України становитиме 2 процентних пункти, якщо Київ увійде до Митного союзу. “Але немає пряника без батога: якщо Україна продовжить чинити опір, Росія різко підніме мита”, – додає автор.
Тиск на Київ росте як трава навесні. Його апогеєм стали одкровення голови ради директорів російського газового монополіста “Газпром”, який заявив у Брюсселі про те, що в “Північний потік” планується перекинути з українського напрямку до 20 млрд кубометрів газу на рік. Це позбавить Україну як транзитера п’ятої частини транзитних мит у розмірі сотень мільйонів доларів. Час обрано невипадково: саме тепер Київ веде переговори з Москвою про зниження цін на газ. “Зниження цін у відповідь на згоду” – такий посил Москви.
За словами екс-міністра закордонних справ ФРН Йошки Фішера, в даному разі йдеться не про газ, а про доступ Росії до стратегічно важливої ??української та бєларуської інфраструктури, а це вже безпосередня близькість до ЄС.
В інтересах ЄС стабілізувати ситуацію в сусідніх державах (мова в статті йде про Бєларусь, Україну і Молдови), іншими словами – сприяти розвитку демократії та ринкової економіки. “Тільки на тлі бідності і нестабільності колишніх васалів Москви путінська “керована демократія” виступає силою, здатною навести порядок. Їхня економічна безпорадність може призвести і до того, що вони віддадуть стратегічно важливі частини компаній російським олігархам або спрутові в особі монополіста “Газпрому”.
ЄС, зауважує на закінчення автор, не повинен залишатися осторонь: на відміну від Лівії країни Східної Європи є потенційними кандидатами на вступ, і ставитися до них слід відповідним чином.
