Експерти жартують, оцінюючи її як “індивідуальну інтеграцію в ЄС” тисяч громадян країни.
Але цілком серйозно застерігають про проблеми, з якими може зіткнутися офіційний Київ, коли з’ясується, що рахунок йде на сотні тисяч і населення окремих областей майже повністю складається з громадян сусідніх держав.
Вимоги до кандидата на отримання другого паспорта мінімальні. Вони повинні підтвердити національне походження або факт проживання сім’ї на територіях, які колись були частиною Румунії чи Угорщині.
Враховується також знання мови, історії, культури і традицій, хоча ці чинники є другорядними. “Найскладніше питання виникло у відносинах з Бухарестом, де знайшли вплив політичні сили, орієнтовані на відтворення Великої Румунії. Паспортизація громадян Молдови і частини України розглядалося як частина цього плану”, – сказав “НГ” керівник Інституту української політики Костянтин Бондаренко. Він зазначив, що це викликало занепокоєння офіційного Києва: “Офіційних даних про кількість виданих паспортів немає. Українські чиновники неофіційно говорять щонайменше про 30 тисячах, румунська сторона наполягає, що документів у 10 разів менше”. У травні це питання обговорював у Бухаресті міністр закордонних справ Костянтин Грищенко. Але експерти стверджують, що після візиту ситуація не змінилася: тіньова паспортизація триває.
Тим часом в Угорщині з 1 січня цього року вступили в силу поправки до законодавства, які дозволяють багатьом жителям Західної Україні обзавестися другим паспортом. За даними місцевої влади, на Закарпатті проживають близько 150 тис. осіб, які можуть претендувати на угорське громадянство. Навесні депутат Європарламенту від Угорщини Бела Ковач з гордістю сказала в інтерв’ю, що кожні півгодини надходить новий пакет документів на отримання громадянами Україна угорського паспорта. До літа скандал вибухнув в Будапешті, де опозиція звинуватила владу у безвідповідальному ставленні до роздачі національних паспортів. Експерт Ендре Сведнік пояснив ВВС ситуацію: “Проблеми можуть з’явитися пізніше, тому що угорський уряд хоче, щоб ці угорські меншини залишалися на тих територіях, де вони живуть зараз. Але вони, можливо, захочуть емігрувати в Угорщину”.
Заступник глави української Верховної Ради Микола Томенко вважає, що ця проблема має і зворотну сторону: батьківщину можуть з легкістю покинути десятки тисяч українців, що тільки ускладнить демографічні проблеми та створить кадрову кризу. У МЗС зазначають, що ніяких можливостей вплинути на ситуацію немає.
“У Конституції сказано, що в Україні діє одне громадянство. Але в законодавстві немає жодних заходів, що захищають цю норму Основного закону. Припустимо, ми виявимо громадян, незаконно отримали другий паспорт. І що з цим робити? Позбавити їх українського громадянства? Можна, але це настільки складний і трудомісткий процес, що цим ніхто не стане займатися “, – пояснив” НГ ” джерело в дипломатичних колах. Він зазначив, що теоретично проблема знаходиться в зоні відповідальності МВС, однак міліція нічого зробити не може. Співрозмовник «НГ» нагадав, як в 2008 році, після конфлікту в Абхазії і Південній Осетії українська влада поставила собі за мету виявити “п’яту колону” власників російських паспортів. Але розпочата в Криму кампанія швидко зазнала фіаско.
І тоді, і зараз багато експертів говорять про головну проблему повзучої паспортизації – загрозу сепаратизму. Закарпатський політолог Олександр Гавриш зазначив, що Словаччина і Румунія, де, як і в Україні, проживають нацменшини угорців, різко негативно відреагували на нововведення в законодавстві сусідньої країни. Україна промовчала, а це означає, що в майбутньому держава може зіткнутися з проблемою контролю над територією, заселеною громадянами сусідньої держави. “Для цього достатньо, щоб культурні гасла еволюціонували в політичні”, – вважає політолог, зазначаючи, що підставою для цього може стати невдоволення сотень тисяч громадян рівнем свого життя в межах України.
Керівник громадської організації “Європейський дім” Павло Грицак вважає, що пересічні громадяни, які прагнуть отримати паспорт держав – членів ЄС, найменше винні в сформованій ситуації. Вони діють виходячи з інтересів своєї родини, майбутнього своїх дітей: “Україна не створює їм умов для самореалізації, для нормального життя. Бракує робочих місць, і при цьому звужуються можливості для ведення малого бізнесу. Скорочується держзамовлення у вузах, а незабаром вища освіта в Україні взагалі може стати недоступною для пересічних громадян. Люди змушені шукати інші способи забезпечити гідну якість життя “.
Грицак вважає, що державі слід насамперед звернути увагу на обставини, в яких проходить так звана паспортизація: “Чому це робиться таємно? Якщо ми партнери з ЄС, говоримо про створення зони вільної торгівлі, безвізовий режим, про асоційоване членство, то повинні підходити по-партнерськи, діяти транспарентно. До чого ця логіка дрібних шахраїв: так, ми знаємо, що в Україні заборонене подвійне громадянство, але нишком видаємо паспорти – ми нічого не порушуємо, це внутрішня проблема самої України “. На думку експерта, такий підхід може свідчити про наявність подвійного дна біля самої ідеї паспортизації, яка підноситься як форма захисту інтересів частини свого народу, що проживає за кордоном.
“В Україні проживає величезна громада поляків, і Варшава знайшла простий і ясний спосіб надання преференцій: довівши спорідненість, українські громадяни отримують” карту поляка “, яка спрощує, зокрема, візові процедури. Це дійсно коректний і партнерський по відношенню до Києва спосіб вирішення проблеми . Чому так не роблять Румунія та Угорщина? ” – Зазначив Грицак.
Багато експертів у Києві вважають, що до списку “підозрілих партнерів” варто було б додати і Росію, і Ізраїль, і США. Паспорти цих держав отримують не лише рядові громадяни, а й багато високопоставлених чиновників. Явище настільки поширене, що боротися з ним вже практично неможливо, вважають аналітики. “Боротися – нерозумно. У глобалізованому світі громадянство – річ дуже умовна. Можливо, Україні слід було б визнати існуючий стан і дозволити подвійне громадянство”, – вважає Костянтин Бондаренко.
Нещодавно з такою ж ідеєю виступив депутат Верховної Ради від опозиції Геннадій Москаль: “Владі слід на офіційному рівні визнати, що одне громадянство в Україні є тільки де-юре. Де-факто в нашій країні давно існує подвійне громадянство”. Він розкритикував позицію політиків, які побоюються, що сусідні країни, роздавши українцям паспорти, пред’являть до України територіальні претензії: “За даними МЗС, з 2007 по 2011 рік посольство України в Молдові надало українське громадянство 6907 особам. Нікому не спадає на думку, що Україні може розпочати військові дії проти Молдови під приводом захисту своїх громадян “.
Депутат, як і багато його колег, виходить з того, що Україна має створити для своїх громадян такі умови, при яких загроза сепаратизму була б неможливою. Експерти звертають увагу, що поки тенденція розвивається в протилежному напрямі. Діючи незграбно в сфері гуманітарної політики та надмірно жорстко в економічній сфері, держава посилює внутрішні конфлікти в суспільстві.
