Один гол Матеуса проти дубля Майкона – і все це в самому кінці поєдинку!
Дніпро – Волинь 1-2 (Матеус 89 – Майкон 84, 90+3)
“Дайте мені точку опори, і переверну світ”, – сказав Архімед. “Дайте мені десяту частину бюджету Дніпра, і я буду в Лізі чемпіонів”, – сказав Віталій Кварцяний. Йому можна, звичайно, не вірити – але не поспішайте так от одразу його спростовувати. Бо він сам сьогодні все, що можна, спростував.
Адже вже на двадцятій хвилині гості були змушені зробити заміну – Герасим’юк головою перервав навіс з кутового і вкрай невдало приземлився. Довго чаклували над ним медики, але на жаль, далі гру продовжувати він не зміг.
До речі, про гру. Дніпро на правах господаря почав потужно, і в таких випадках додають “… і впевнено”. Але ми такого додавати не будемо – не було там ніякої впевненості. Перші півтайму Волинь придивлялася, а потім усвідомила, що боятися тут, власне, нікого. І пішли веселощі – Шарпар розкидав суперників і увійшов у штрафну, і лише сейв Лаштувки врятував від відкриття рахунку. Причому м’яч від кіпера відскочив уздовж воріт. Загалом, Дніпро пронесло. І не раз.
Були ж і кутові, і перехоплення м’яча у волинян. Правда, лучани й самі не уникали фолів, перериваючи атаки суперника. І жовті отримували, а як же. Але Волинь впевнено (а тут можна це слово застосувати) почувалася на новому газоні Дніпра. Ось і Майкон пробив вище, а ось він в офсайді – але у нього ще все попереду.
У другому таймі, ледь він почався, Волинь відкрила рахунок – але Лопес був в офсайді – нітрохи не змінилася гра Дніпра, а ось Волинь все наполегливіше і наполегливіше продовжувала погрожувати господарям. Але був один момент, який міг змінити долю матчу! Неділько вибіг з воріт і збив Антонова біля власної штрафної. Жовту-то кіпер Волині отримав, але питання – чи тільки жовта там була? Чи не фол чи це останньої надії?
На якийсь час Дніпро ініціативу перехопив, але до серйозних загроз воротам лучан справа так і не дійшла. М’яч так і котився до нульовки, як раптом …
О, велике “як раптом”! Скільки ти витягнув на собі очевидних, здавалося б, ігор, скільки радості і печалі ти дарувало фанатам, підкоряючи своєю раптовістю. Ось і зараз … Піщур поборовся за верховий м’яч та й скинув його своєму партнеру. Майкон (а це був він) круглого прийняв і … проткнув його повз Лаштувку в самий кут воріт! Ото радості було! Дніпро в шоці, Волинь тріумфує. Але пройшло всього п’ять хвилин, і – знову “як раптом”.
Це Матеус забив – забив просто, прийнявши м’яч з глибини поля і обігравши воротаря. Засвітилася остання хвилина зустрічі. Здавалося б, ну тепер все ясно, скільки там суддя додасть … Як раптом …
Арбітр додав чотири хвилини, але в хід пішов “шахтарський бонус”, і команди зіграли всі сім, якщо не вісім. Втім, переможний гол Волинь забила “офіційно” – Майкон протягнув м’яч по лінії штрафної і з розвороту пальнув у кут воріт Лаштувки. Ян навіть не ворухнувся. Завмер і весь стадіон …
Не завмер лише арбітр, давши розіграти ще один кутовий і нарешті сповістив про закінчення матчу.
