Вчора полтавська Ворскла здобула друге очко у груповому етапі Ліги Європи.
Але це вже ніяк не могло допомогти пройти далі. Безперспективність цього матчу вкупі з пізнім часом його проведення, напевне, і пояснює нечисельність публіки на трибунах.
З перших хвилин активніше поводили себе датчани, які заробили кілька кутових. Десь ближче до середини тайму Ворскла відчула себе більш впевнено і створила кілька моментів, але до голу так і не дійшло. Правило «Не забиваєш ти — забивають тобі» вчора спрацювало дещо по-іншому: «Не забиваєш ти — забивають собі самі». Після подачі кутового, Нойде невдало прийняв м’яч на коліно і це призвело до автоголу. Ось так, зусиллями суперника Ворскла вийшла вперед.
Та через кілька хвилин центр захисту Ворскли відверто загубив одного гравця Копенгагену і той зрівняв рахунок. Цим гравцем був все той же Нойде. Забив у свої ворота, побіг в іншу сторону — забив в чужі. Свій серед чужих, чужий серед своїх.
Більше голів у цьому матчі глядачі не побачили, хоча Ворскла мала ще кілька чудових можливостей. Найкраща з них підвернулась на 55-ій хвилині, але і її благополучно прозівали.
Результат — 1:1. Ситуація близька до анекдотичної: футболіст дзвонить додому і говорить:
— Люба, я сьогодні забив три голи!
— Чудово! А який загальний рахунок?
— 2:1, ми програли.
{rutube}7d354b7ea6be702446ccc3005fa50a7e{/rutube}
