Вчора відбувся матч, в якому естонська збірна в себе дома приймала українську команду. Ось як це відбувалось:
Українська команда з самого початку виглядала набагато краще, ніж команда суперників: активно атакувала і майже постійно контролювала м'яч. Було багато гострих моментів, та логічно завершувати атаки не получалось (уже традиційна проблема).
Але під завершення першого тайму, коли до свистка залишалось кілька секунд і футболісти подумки уже знаходились в роздівалках нам все-таки посміхнулась спортивна фортуна — Олег Гусєв пробив точно під штангу і воротар суперників був безсилим.
Початок другого тайму естонці розпочали досить жваво: часто ходили в атаки, старались більше контролювати м'яч. Біля воріт Рибки навіть виникали небезпечні моменти, але наш голкіпер справно їх ліквідовував.Такого запалу вистачило не надовго — уже за 5-10 хвилин гра набула окрасу першого тайму, який відзначався тотальною перевагою української збірної. Така перевага вилилась у логічний гол: Ярмоленко віддав на Бутко, той пробіг до самої кромки поля і віддав на Алієва, який в один дотик переправив м'яч в дальній кут воріт.
Буквально через кілька хвилин арбітр зустрічі змусив вблівальників неабияк похвилюватись, вказавши на «точку» після сумнівного фолу Сєліна. Але Рибка проявив чудеса майстерності і відбив цей пенальті. Піймавши кураж, за кілька хвилин він спробував зіграти на виході (не дуже вдало), чим дещо підпортив враження про свою гру в цьому матчі, але все обійшлось без взяття воріт.
Варто сказати, що естонців в цей день більше цікавив не матч з Україною, а гра «Словенія – Сербія», де вирішувалась доля Естонії у Євро2012. У разі перемоги Словенії, естонці виходять до плей-офф. Так і сталось: мінімльна перевага над збірної Словенії над сербами вивела Естонію до стикових матчів за путівку в Україну і Польщу.
