Материки і океани почали формуватися після того, як на молодій Землі почали обертатися літосферні плити.
Це сталося, за підрахунками геологів, три мільярди років тому. Свідками процесу стали алмази, що залягають на глибині близько двохсот кілометрів.
Чим більш давню історію Землі намагаються відновити геологи, тим більше у них виникає проблем. Наприклад, до теперішнього часу не вдавалося з’ясувати, коли стала формуватися земна кора – основа всіх континентів і океанів. Справа в тому, що знайти свідків того періоду не так просто. Правда геологам відомо, що цей процес розпочався з руху тектонічних плит молодої Землі – вони стикалися і переміщалися. Це так званий цикл Уїлсона.
Цикл Уїлсона сформував океани і континенти
Групі вчених під керівництвом доктора Стівена ширше (Stiven Shirey) з Інституту науки Карнегі (США) вдалося зазирнути в саму ранню історію Землі і з’ясувати, коли ж з’явився цикл Уїлсона. Шірей використовував для цього алмази, які утворилися на глибині більше двохсот кілометрів. По аналізу набору їх мінералів-супутників вчені прийшли до висновку, що океанічна кора стала формуватися приблизно три мільярди років назад, а континентальний тип кори утворився трохи пізніше.
«З руху літосферних плит, тобто з циклу Уїлсона, почалося утворення океанічної і материкової земної кори. Цей цикл задав обриси материків і океанів, формування гірських масивів. Але коли саме плити почали рухатися, до цих пір залишалося загадкою. Ми використовували у своїй роботі інформацію, зашифровану в алмазах. За складом еелментів, які містяться в алмазах, можна дізнатися про процеси, що відбувалися на Землі більше трьох мільярдів років тому. Наприклад, про початок руху літосферних плит і навіть про склад стародавньої атмосфери», – пояснює Шірей. «Це просто дивно, що за допомогою крихітних мінералів нам вдалося зазирнути в той час, коли почався один з найбільш потужних тектонічних процесів на Землі», – говорить один з авторів дослідження Стефен Річардсон.
Алмази розповіли про рух плит
Алмази, які потрапили в поле зору геологів, залягали в кратона – стародавніх ділянках кори, і утворилися більше трьох мільярдів років тому. Вони потрапили на поверхню під час висхідних виливів мантії. У цих алмазів розрізняють два типи мінералів-супутників – перідотітові і еклогітові. Перідотітові мінерали – зустрічаються у верхній мантії, а еглотітові – це залишки океанічної кори, яка опинилася в нижніх шарах мантії в результаті занурення літосферних плит.
Шірей проаналізував літературні дані з описом більше 4000 алмазів. Виявилося, що в алмазах, які утворилися раніше трьох мільярдів років тому, переважали мінерали-супутники перідотітового типу, і тільки потім з’явилися і стали домінувати мінерали-супутники еклотітового типу.
