Єдиний оператор мобільного зв’язку у Північній Кореї очікує до кінця цього року появи свого мільйонного абонента.
Перша стільникова мережа у КНДР запрацювала ще у 2002 році, проте дуже скоро мобільні телефони заборонили. За користування звичайним молільником можна було сісти за грати або навіть отримати вищу міру покарання.
Таке абсурдне рішення було прийняте владою після вибуху, що стався на залізничній станції, точніше після того, як служба безпеки висунула версію про можливий замах на життя Кім Чен Іра – голову країни. За припущенням спецслужб – детонатором був мобільний телефон.
Заборона тривала 6 років. У 2008 році був заснований оператор Koryolink та розпочато розгортування 3G мережі у національному масштабі. Відтоді мобільними дозволено користуватися не тільки політикам та бізнес-еліті, а і звичайним громадянам теж.
Хоча свобод у громадян Північної Кореї побільшало, проте мобільний зв’язок доступний далеко не всім, адже середня ціна на мобільний телефон сягає 350 доларів США при середній зарплатні у 15 все тих же доларів.
