Ізраїльські вчені з університету Карнегі-Меллона розпочали проектування комп’ютерних мереж нового покоління.Як прототип було взято нервову систему звичайної мухи!
Комп’ютерні генії практично всіх країн світу вже протягом багатьох років, вирішують проблему швидкості передачі даних між процесорами мережі.
У комп’ютерних мережах, розподільна система складається з невеликої кількості процесорів, з’єднаних разом в мережі. Кожен такий процесор в мережі, є або «лідером» або зв’язаним з «лідером» напряму.
Однак «лідери» між собою зв’язку не мають .. На сьогоднішній день використовуються «метод ймовірностей». В основі цього методу, лежить принцип кількості поєднання з ними. Тобто, чи стане цей процесор «лідером» залежить лише від кількості з’єднанні з ним. Цей метод відбору швидкий, має суттєві недоліки, наприклад, потрібна інформація про кількість і вигляд зв’язків між процесорами. Це є основною проблемою для бездротових сенсорних мереж, датчики яких розподілені у випадковому розташуванні, або перебувають поза зоною впливу один одного.
Природа давно почала надихати людей, на різні відкриття та винаходи. Не став винятком і цей випадок. Вченим з Ізраїлю, нову ідею подала звичайна муха плодова. Нервова система мухи починає формуватися ще в личинковому стані, саме в цей час використовується «імовірнісний метод». Нервова система плодової мухи використовує крихітні щетинки в якості сенсорів, які пов’язані з особливими нервовими клітинами, що називаються прекурсорами органу, вони не з’єднуються з іншими, але мають зв’язок з прилеглою нервової тканиною.
Не маючи інформації, про те який взаємозв’язок між клітинами, певна клітина оголошує себе «лідером» і починає посилати сигнали, клітинам які є поруч. Клітини мозку, цього маленької істоти, виявилися більш ефективно працюючими, у порівнянні з новітніми процесорами.
Вони можуть самоорганізуватися таким чином, що при найменшому обміні інформацією їм вдається створити невелике число клітин-лідерів, які забезпечують з іншими нервовими клітинами пряме з’єднання. Однак організовано це набагато простіше і надійніше, ніж алгоритм створений людиною.
Вченими був створений м, в основу якого ліг цей принцип. Було з’ясовано, що він забезпечує швидке вирішення проблеми. Біологічний підхід виявився найбільш ефективним і надійним, тому що не вимагає для роботи додаткової інформації.
На основі даних, отриманих у результаті дослідження «вроджених здібностей» мухи, вчені сподіваються створити покращений алгоритм для розподілених обчислень. Головна ідея новітнього алгоритму полягає в тому, що система повинна працювати, незалежно від відмов окремих елементів, але при цьому, мільйони клітин або сотні комп’ютерів, повинні працювати разом для виконання певної задачі.
Вчені припустили, що такий алгоритм, чудово підходить для мереж, в яких не визначено чітку кількість і розташування вузлів. Наприклад, в датчиках для моніторингу навколишнього середовища.
