Проведене Університетомштату Аризона і Колорадським університетом (обидва – США) комп’ютерне моделювання культурного та біологічного розвитку гомінідів у відповідь на зміну клімату під час останнього льодовикового періоду дало цікавий результат.
Мова йде про мисливців-збирачів пізнього плейстоцену (128-11,5 тис. років тому) Західної Євразії.
Моделювання зворотного зв’язку трьох еволюційних систем – культурної, біологічної та екологічної – показало, що неандертальці вимерли зовсім не тому, що були менш пристосовані або дурні, а саме через те, що володіли настільки ж складними формами поведінки, що і людина сучасного типу . Стали, так би мовити, жертвами власного успіху.
У модель закладалися в тому числі археологічні дані, які свідчать про те, що в Західній Євразії впродовж 100 тис. років мобільність гомінідів з часом збільшувалася – ймовірно, у відповідь на зміни навколишнього середовища. І неандертальці, і предки сучасних людей у ??пошуках їжі заходили все далі і далі.
Неандертальці при цьому виявляли чудеса поведінкової адаптивності і, зустрівшись з більш численними людьми, судячи за даними моделювання, просто підлаштувалися до нового сусіда, а люди побачили в неандертальця прекрасних партнерів (у тому числі сексуальних). У результаті неандертальці були асимільовані, а не вбиті, не з’їдені і не витіснені. Цікаво, що модель передбачила саме ту частку неандертальського геному в людському, яку на ділі виявили вчені.
Дослідники стверджують, що розроблений ними метод моделювання має далекосяжні наслідки.
