Створений білок світиться в інфрачервоній області спектра.
Його випромінювання не поглинається гемоглобіном, а тому з його допомогою можна побачити навіть насичену кров’ю печінку. «Живу», без жодного розтину!
Вченим з Університету Йешива в Нью-Йорку (США) вдалося сконструювати флуоресцентний білок, який дозволяє в буквальному сенсі побачити внутрішні органи в «живому вигляді», без хірургічного втручання. Як каже Григорій Філонов, чиє ім’я стоїть першим у списку авторів статті в журналі Nature Biotechnology, порівняно з попередниками новий білок дає більш яскраве, контрастне і стабільне зображення органів. При цьому його використання не несе ніяких «радіоактивних ризиків», які супроводжують звичайний рентгенівський метод і комп’ютерну томографію.
Головна ж перевага цього білка полягає в наступному. За останні двадцять років дослідники неабияк набили руку в застосуванні різного роду кольорових флуоресцентних білків, головними постачальниками яких є морські кишковопорожнинні (наприклад, легендарний GFP, зелений флуоресцентний білок, був виділений з медузи Aequorea victoria). З їх допомогою можна побачити не тільки окрему клітку в клітинній культурі, а й молекули. Але найважчою справою, за іронією долі, виявилася візуалізація органів в живому організмі. Введення флуоресцентних агентів в організм тварин нічого не давало: гемоглобін ефективно поглинав всі типи кольорового випромінювання.
Щоб справитися з цією проблемою, група дослідників з лабораторії Владислава Верхуша взяла за основу бактеріальний фітохром, який допомагає мікроорганізмам відрізняти світло від темряви. Вчені модифікували молекулу фітохромом таким чином, щоб вона “працювала” в інфрачервоній області спектра, активізація відбувалася при довжині хвилі 690 нм, а випромінювання – при 713 нм. За допомогою модифікованих вірусних частинок ген отриманого білка був доставлений в печінку миші – орган, який особливо сильно «просочений» кров’ю, а тому не може бути «побачений» за допомогою звичайних флуоресцентних агентів.
Вже через два дні можна було спостерігати печінку, яка світилась, не вдаючись до розтину тварини. Пік випромінювання припадав на п’ятий день після введення білка. Як підкреслюють дослідники, у білка не було виявлено токсичних властивостей.
