Представлена ??ефективна технологія уловлювання надлишків енергії, яка вивільняється в процесі роботи теле-і радіоприймачів, мобільних пристроїв і різних систем зв’язку.
І не страшно, що вистачить її тільки на крихітні сенсори та іншу мікроелектроніку.
Експерименти з пристроями, здатними вилучати частину електромагнітної енергії в телевізійному діапазоні і перетворювати її в постійний струм, показали, що їх вихідна потужність становить кілька сотень мікроват. Якщо таку систему навчити працювати в більш широкому діапазоні частот, потужність досягне 1 мілліватт і більше, чого в принципі вже достатньо для живлення мініатюрної електроніки.
Професор Манос Тенцеріс і його колеги з Технологічного інституту Джорджії (США) об’єднали «збирача» енергії з іоністори (суперконденсаторів) для її зберігання, додавши циклічність дії. В результаті потужність приладу зросла до 50 мілліватт.
Одним з основних його переваг є простота і дешевизна виготовлення: пристрій друкується струменевим методом на 3D-принтері, а матеріалом служить папір або гнучкі полімери. Інша значуща особливість – робота в ультрашироким діапазоні, від 100 МГц до 60 ГГц. У цю область частот входять найрізноманітніші комунікаційні засоби, від FM-радіо до радарів.
Дослідники успішно випробували технологію на температурному сенсорі, який працював від енергії телевізійної станції, що розташовувалася за півкілометра. Тепер вони готують ще більш вражаючий експеримент, в якому планується активувати мікроконтроллер, просто піднявши його над головою.
Пристрої, які знаходять енергію практично повсюдно, можуть використовуватися в аеропортах для живлення датчиків вибухових та небезпечних речовин, в радіочастотної ідентифікації або, скажімо, в простих системах контролю життєдіяльності людини. Вони здатні працювати не тільки самі по собі, а й у тандемі з сонячною батареєю або використовуватися в якості термінового джерела живлення, розповідає професор Тенцеріс.
Презентація розробки відбулася 6 липня у Вашингтоні на симпозіумі з антен і систем передачі сигналу.
