Skype – найбільший з сервісів, що викликають стійке неприйняття у спецслужб багатьох країн.
На відміну від інших, він має нахабство не просто шифруватися не розкритим (і нерозголошуємим) алгоритмом, а й вміє маскуватися так, що його навіть просто відрубати, виявляється, досить важко.
Його творці Ніклас Зеннстром, Янус Фріїсом і група естонських програмістів ще задовго до Skype прославилися створенням популярної файлообмінної мережі Kazaa. І вони привнесли у створення Skype свій досвід у файлообмінних мережах, тому навіть крім шифрування використання традиційних засобів перехоплення інформації стикається зі значними труднощами.
Тим не менш абсолютно всі фахівці в світі, включаючи і правоохоронні органи, чудово знають, як обійти унікальний захист Skype . Досить підсадити в комп’ютер користувача програму-шпигуна, яка буде перехоплювати звуковий та письмовий трафік прямо в момент його створення, до всякого шифрування. Засоби прослушки Skype на основі такого прийому навіть абсолютно легально входять до найбільш «просунутих» програм безпеки, які встановлюють корпорації в своїх офісах – зрозуміло, за згодою працівників.
А РФ ще більше десяти років тому, під час перебування Путіна главою ФСБ, заручилося такою згодою з боку всіх громадян: у вигляді системи СОРМ. Там є невелика перешкода у вигляді необхідності санкції судових органів, але в наших умовах – це хіба перешкода?
І ФСБ не потрібно було б нічого забороняти і взагалі піднімати це питання – тим більше що про приватних осіб там начебто і не йде мова, а юридичні особи, як уже багато разів було продемонстровано на практиці, не зможуть чинити опір перед обличчям «масштабної загрози безпеки Росії ». Звідки ж випливла ця тема взагалі?
Все куди простіше: системи голосових інтернет-повідомлень створили жорстоку конкуренцію традиційним телефонним операторам, і всі в світі оператори були б щасливі їх прикрити.
Вони заздрять Китаю, прикрившись Skype на початку цього року. Є й інші країни, всі чомусь з певною репутацією (такі, як Білорусь), де Skype знаходиться під забороною, і інтернет-телефонія там офіційно дозволена виключно обраним провайдерам. Або США, у яких до того ж є величезний зуб на творців Skype за мережу Kazaa, менше за інших стурбовані своєю національною безпекою?
У нас всі без винятку оператори зв’язку – і традиційної телефонії, що знаходиться у власності держави, і стільникові, що знаходяться формально у приватній власності, і навіть інтернет-провайдери – солідарні в своїй ненависті до Skype – не вимагає ліцензій і навіть не платять державі податки (які можуть бути податки з безкоштовного зв’язку між комп’ютерами?). Всі вони були б не проти розвивати власну IP-телефонію з контрольованими ними самими цінами, і можна тільки уявити всю міць цього об’єднаного лобі, якому протистоїть лише слабкий ідеалістичний довід, озвучений заступником міністра зв’язку і масових комунікацій Іллею Массух: «Громадянам нічого не можна забороняти, особливо інтернет».
