Американські дослідники тестують матеріал, який поглинає вуглекислий газ і метан, але вільно пропускає всі інші гази.
В якості базових елементів для створення губчастої субстанції фахівці з Університету Леха застосували діамінобензидин і гексахлорофосфазин – відносно недорогі хімікати. Вартість є однією з переваг розробки, оскільки схожі спроби інших вчених засновані на дорогих і складених «цеглинках», одержуваних в лабораторних умовах.
Ще одна перевага абсорбенту – працездатність при високих температурах (до 400 ? С), чим не можуть похвалитися конкуруючі матеріали. Стійкість до перегріву не менш важлива, оскільки «губку» збираються застосовувати на теплових електростанціях, пояснює керівник проекту Кай Ландскроні.
Матеріал можна поміщати на стінки димової труби, з якої виходять продукти згоряння вугілля або природного газу. Він зможе ввібрати до 90% діоксиду вуглецю і значну частину метану, не затримуючи нешкідливий азот, на який припадає близько 70% всіх викидів. Надалі при зміні температури і тиску парникові гази «покинуть» абсорбент, і їх можна буде використовувати в корисних цілях або просто помістити в підземне сховище, щоб уникнути попадання в атмосферу.
Скептики висловлюють сумнів у тому, що в промислових масштабах новоявлений матеріал буде діяти так само добре, як у лабораторії. Перевірити, наскільки вони мають рацію, поки не получається: назначені на цей рік випробування затримуються через недофінансування, хоча американське Міненерго пообіцяло оплатити половину витрат.
Результати роботи пана Ландскрона і його колег опубліковані в журналі Nature Communications.
