Двісті двадцять років тому віденські лікарі так і не прийшли до єдиної думки про те, чому помер молодий композитор – Вольфганг Амадей Моцарт.
Медичну загадку двовікової давності намагаються розгадати сучасні вчені. Останній посмертне висновок – брак сонячного світла, від якого можуть постраждати і сучасні жителі високих широт.
«Досить складно виділити єдину причину смерті. Ймовірно, Моцарт помер через комплекс несприятливих факторів і хвороб», – пише доктор Стефан Пілз (Dr. Stefan Pilz) з Медичного університету в Граці (Medical University of Graz, Австрія) в листі, адресованому редактору видання Medical problems of performing artists.
Втім, скандальні чутки про смерть великого австрійського композитора Вольфганга Моцарта продовжують залишатися такими ж туманними і актуальними, як і в 18 столітті. Нагадаємо, що Моцарт помер 5 грудня 1791 року, а від газет знадобилося тиждень, щоб повідомити про те, що геній був отруєний.
Проте новітні дослідження з цього питання дають вченим привід припускати, що композитор міг померти і від стрептокока – роду бактерій. Зі своєї поїздки в Прагу Моцарт повернувся до Австрії у вересні, завершив партитуру опери-зінгшпіль «Чарівна Флейта», диригував оркестром на прем’єрі, відвідав німецьке місто Баден, де знаходилася його дружина, і почав писати «Реквієм». Він був активний і повний сил, але 22 листопада захворів.
Отруєння було лише одним з безлічі теорій про смерть генія в розквіті його сил. Тіло Моцарта було настільки опухлим, що він навіть не спромігся перевернутися на інший бік. Його лікар застосовував проти цього холодні компреси. Проте 5 грудня він все-таки помер. Причиною смерті були названі лихоманка і висип, які в 18 столітті вважалися не хворобами, а симптомами.
Крім цього обговорювалися версії сифілісу, наслідки лікування ртуттю, ревматичної лихоманки, васкуліту, що може стати причиною ниркової хвороби, інфекції в результаті кровопускання і трихінельозу. Беручи до уваги, що Моцарт був містиком по натурі, не виключали, що руку до цього могли докласти і масони. Передбачалося також, що причиною смерті міг бути й інший відомий австрійський композитор – Антоніо Сальєрі.
Що ж до останньої версії, то доктор Цегерс – один з дослідників смерті великого композитора і офтальмолог в амстердамському університеті – говорить про те, що «всього лише описи симптомів не можуть грати визначальну роль, оскільки багато хвороб мають аналогічні симптоми. У своїх дослідженнях і висновках ми виходили з логіки кількості смертей в той час від тієї чи іншої хвороби».
