Подружжя, що вкрало з благодійного фонду чверть мільйона доларів, могли б провести 20 років за гратами. Проте злочинцям дозволили залишитися на волі.
Втім, самі засуджені зараз не можуть відповісти на питання: що легше, перенести тривале тюремне ув'язнення або щотижневу ганьбу та презирство оточуючих?
Ця історія могла б стати однією з сотень тисяч кримінальних драм: за ними прийшли вночі, за арештом відбувся суд, який міг би стати звичайним процесом. Але не став.
Подружжя Мірелес звинуватили у крадіжці великої суми грошей з місця своєї роботи – не багато не мало – з Фонду допомоги жертвам злочинів. І ось вони в напрузі стоять перед суддею, готові до вироку в 20 років ув'язнення. Але справа приймає несподіваний оборот.
У в'язниці вони повинні будуть проводити всього один місяць на рік протягом 6 років, їм також доведеться виконувати громадські роботи та повернути всі вкрадені гроші. Але це ще не все. За словами судді, щосуботи – чоловік, і щонеділі – його дружина, повинні виходити за конкретною адресою з табличкою такого змісту: "Я злодій. Я вкрав 250 тисяч доларів з Фонду жертв злочинів. Підпис".
Сховатися подружжю Мірелес не вдасться і у власному домі, адже перед ним повинна стояти табличка з надписом: "Тут проживають Елоіз і Деніел Мірелес – засуджені злодії".
Якби подружжя Мірелес просто відбували свій термін у в'язниці, крім наближених до цієї історії людей, навряд чи б хтось ще знав про їх злочин і покарання. І коли-небудь у них з'явився б шанс почати нове життя. Але в їхньому випадку покарання буде довічним. Про них знає кожен, їх прізвище стало синонімом людини з ганебною табличкою. І загубитися в цьому величезному місті їм навряд чи вже вдасться.
