Криваві кланові війни серед племен папуасів Енга несподівано припинилися в кінці 2000-х років завдяки племінним радам старійшин, які допомагають конфліктуючої молоді вирішувати спори за допомогою “Кока-Коли” і давніх племінних традицій.
Як пояснила одна з авторів роботи Пауліна Вісснер з університету штату Юта в Солт-Лейк-Сіті (США), дослідження показало, що невеликі спільноти людей вміють виробляти ефективні методи вирішення конфліктів.
Раніше вчені вважали цей варіант малоймовірним. “Я не кажу, що інші антропологи не праві, однак племена Енга показали, що і невеликі товариства можуть по різному вирішувати питання боротьби з насильством”, – зазначила Вісснер.
Кланові війни серед племен Енга не вщухають останні 25 років. Як відзначили дослідники, молодь Енга використовувала “дари цивілізації” для вирішення в цілому 250 міжкланових конфліктів, в ході яких були спалені безліч сіл і загинули сотні людей.
У загальній складності, вчені вивчили життя папуасів протягом останніх 30 років.
Спочатку з’ясування відносин між племенами обходилося без використання вогнепальної зброї, забороненого вождями кланів. Однак у 1990 році ситуація змінилася – молоді Енга з декількох кланів проігнорували настанови старійшин і почали користуватися гвинтівками і дробовиками. Цей крок породив ланцюгову реакцію, і всі інші племена пішли їх прикладу заради самозахисту. В результаті цього старійшини втратили свою владу, а в регіон проникли торговці зброєю та найманці-“рембо”, нерідко захоплювали владу в кланах.
Як пояснює Вісснер, така “модернізація” привела до різкого збільшення числа жертв. В епоху лука і стріл в ході типовою кланової війни в середньому гинуло чотири людини, тоді як в новий час середнє число жертв склало 18 чоловік. За розрахунками дослідників, кланові війни забрали життя приблизно п’яти тисяч Енга за останні 19 років.
До 2005 року постійні війни набридли жителям більшості сіл. Вони звернулися за допомогою до старійшин, і ті знайшли “протиотруту” до клановим війнам в історії та традиціях Енга.
Вони згадали, що всі племена Енга були об’єднані торговельною мережею “тай” (Tee) до початку австралійського правління над Папуа-Новою Гвінеєю в 1950 році. В рамках цієї мережі проводилися регулярні церемонії обміну свинями та їх м’ясом, складовим основу раціону папуасів. Важливою частиною цих церемоній був особливий ритуал загладжування провини, в ході якого провинилися Енга їли цукрову тростину з родичами їх жертв, дарували їм туші свиней і тим самим запобігали назріваючий клановий конфлікт.
Старійшини відновили цю традицію і адаптували її до сучасних умов. За новим звичаям, будь-яка людина, постраждалий від дій представника іншого клану, мав право прийти в це плем’я і зажадати компенсації у вигляді грошей або свиней.
У деяких випадках, відзначають дослідники, лідери племені усаджували жертву і злочинця за один стіл і змушували їх випити сучасний ритуальний напій – звичайну Coca Cola.
За словами антропологів, дана тактика боротьби з насильством була вкрай успішною – частота воєн різко знизилася і до 2011 року племена Енга фактично перестали вести кланові війни.
Нагадаємо, в минулому році в джунглях Амазонки виявили плем’я, яке не має поняття про час – відповідні слова просто відсутні в мові індіанців амондава..
