Китайські дослідники передбачають, що стовбурові клітини, отримані з сечі, в недалекому майбутньому дозволять людям, які втратили свої зуби, вирощувати нові.
Вченим з Китайської академії наук вдалося відтворити структуру зуба у мишей, і вони вважають, що одного разу біоінженерні “зубні нирки” можуть бути пересаджені людям, які втратили свої зуби.
Примітивна структура, схожа з зубною емаллю, стала першою твердої тканиною, створеної з використанням технології, яка передбачає отримання стовбурових клітин з відходів життєдіяльності людини. Щоб виростити крихітні структури, що нагадують зуби, вчені використовували нову методику. У своїй новій роботі вони взяли за основу попереднє дослідження, яке показало, що з урини можна отримати індуковані плюрипотентні стовбурові клітини (ІПСК). Даний тип клітин може генерувати безліч різних клітин, включаючи нейрони і клітини серцевого м’яза.
За даними Mail Online, зуб став першою твердої тканиною, отриманої з ІПСК.
Доктор Дуангінг Пий, з Китайської академії наук, створив структуру, схожу на зуб, змусивши ІПСК імітувати два різних типи клітин: епітеліальні, з яких складається зубна емаль, і мезенхімальні, що входять до складу трьох інших основних компонентів зуба – дентину, цементу і пульпи. Він першим створив плоскі листи епітеліальних клітин, які дослідники потім змішали з ембріональними мезенхімальними клітинами мишей. Отримана в результаті цих маніпуляцій структура була пересаджена мишам, а через три тижні у гризунів виросли нові зуби.
“Примітивна зубна система гризунів структурно і фізично схожа на людську. Їх зуби мають приблизно таку ж еластичність і містять целюлозу, дентин і формують зуб клітини емалі”, – сказав доктор Пий.
Проте на даному етапі у нового методу є свої обмеження. Щільність створених дослідниками зубів поки становить лише 30% від щільності людських. Однак дослідники впевнені, що зможуть вирішити цю проблему вже найближчим часом.
Клітини, отримані з сечі пацієнта, що не будуть відторгнуті організмом, так як вони будуть отримані з власного клітинного матеріалу господаря. Саме з ІПСК вчені пов’язують надії регенеративної медицини.




