На острові Ташіродзіма (Tashirojima), що відноситься до міста Ішіномакі японської префектури Міягі, проживає більше кішок, ніж людей. І, схоже, популяція вусатих-смугастих буде тільки розростатися, адже для цього на «котячому острові» створені всі умови.
Згідно з місцевим повір’ям, підгодовування кішок приносить людині удачу і гроші, ну а хто відмовиться від цих благ?
Втім, спочатку утримання кішок місцевими жителями було продиктоване іншими, хоч і не менш прагматичними, причинами. Торговці шовком, ташіродзімци розводили шовкопрядів, і кішки потрібні були для відлякування мишей (миші люблять поласувати черв’ячками). Крім того, на острові процвітало мережеве рибальство, і туди з’їжджалися рибалки з довколишніх містечок і сіл. Кішки швидко зметикували що до чого. Вони підходили до місць ночівлі рибалок і клянчили у тих залишки вечері.
З часом люди перейнялися симпатією до кішок і почали проявляти до них великий інтерес. Зокрема, рибалки спостерігали за настроєм кішок, щоб передбачити погоду і поведінку риби. Незабаром «професійна співпраця» двох видів переросло в міцну дружбу. Культ кішок знаходить своє відображення навіть в архітектурі острова: багато споруд мають загострені «вуха» і специфічні вікна-«очі». Котяча тематика активно використовується і в народній творчості.
Як вже було сказано вище, кішок на острові більше, ніж людей. На сьогоднішній день останніх налічується близько сотні, причому більшості з них за 60, а наймолодшому ташіродзімцу – 37 років. Враховуючи демографічний фактор, можна всерйоз побоюватися за збереження на острові виду хомо сапієнс. А ось котячому увазі загроза зникнення, судячи з усього, не загрожує.




