Джефф Харрісон – звичайний американець. Середньостатистичний. Дружина, троє дітей.
Свій будинок у передмісті Гаррісберг (столиця штату Пенсельванія). Непогана робота – ріелтер у фірмі з продажу нерухомості. Дві машини, рахунок у банку. Законослухняний громадянин без шкідливих звичок. Все життя, як відкрита книга, написана великими друкованими літерами.
Це з’ясували детективи після спроби Джеффа пограбувати банк. Він зайшов туди на наступний день після урочистості з приводу свого 50-річчя. Без маски і без зброї. Відстояв невелику чергу до каси і подав у віконечко записку такого змісту «Це пограбування! Женіть долар! ». Касир розсміявся, подумавши, що це жарт. Але Джефф шепнув йому, що це дуже і дуже серйозно. Касир простягнув йому 10-ти доларову купюру. Грабіжник похитав головою і зажадав долар. Службовець банку видав йому пошарпану банкноту і натиснув кнопку сигналізації.
Охоронці практично миттєво скрутили Харрісона. У поліції Джефф зрозуміло відповідав на всі питання і твердив «хочу в тюрму, хочу в тюрму, хочу в тюрму». Психіатри визнали його осудним, а спробу адвоката назвати його поведінку тимчасовим запамороченням відкинув сам злочинець, який заявив, що під час пограбування знаходився як в тверезому розумі, так і відповідно в здоровій пам’яті. Днями відбудеться суд у справі самого дивного пограбування в історії США.
Людина, як Всесвіт, питань багато, відповідей немає …
