44-річна Ольга Лакіза Із села Ковалівка на Полтавщині 25 років точила сік з берези у своєму дворі. Цьогоріч 40-річне дерево всохло, пише Gazeta.ua.
– Щороку качали сік з берези. Давало соку багато – родичі 40-літровими бідонами забирали. Цього року помітіла, що дерево постаріло, похилилося. Вирішили, треба зрізати.
На кафедрі ботаніки Полтавського педагогічного університету кажуть, дерево могло б прожити до 60 років. Березі шкодить, якщо навіть брати соку небагато. Тоді дереву не вистачає поживних органічних речовин.
Сік з берези без шкоди дереву можна качати, коли вона стара та йде на зруб. На смак, колір, запах соку впливає грунт, де зростає береза. Найсолодшій – із дерева, що посадили на піщаному грунті. З болотистої території рідина віддаватиме мулом.
Сік по стовбурі йде від кореня, який бере всі речовини з землі. Коли дерево зрубали, з пенька все одно тектиме рідина.
– У науці це називається “плач”. Дерево ніби плаче, Що його зрубали. Нагадує про себе. Корінь продовжує направляти корисні речовини в стовбур, якого немає, тому рідина витікає.
В народі кажуть, береза-чоловік не дає соку. Підточити можна тільки березу-жінку. Науковці називають це вигадками.
– Береза – двостатева рослина. На одному стовбурі утворюються и тичинки, и маточки. Тому в цього дерева немає поняття жінки та чоловіка.
