Френсіс Шварц професор з Федеральної лабораторії матеріалознавства і технології Швейцарії вважає, що звучання скрипки залежить не тільки від звучання струн, але і від фізичних особливостей деревини.
Йому вдалося винайти метод обробки, який дозволяє досягти звучання, сумірного зі «скрипкою Страдіварі». Він полягає в застосуванні спеціального грибка. Найважливішими властивості для скрипкової деревини, які дозволяють отримати ідеальний звук, є рівень щільності і модуль пружності.
Великий скрипковий майстер Антоніо Страдіварі використовував деревину, яка росла в дуже холодний період в 1645-1715 рр.. У той час клімат характеризувався довгою зимою і холодним літом. Через це дерева росли повільно, але в теж час рівномірно. Саме це надавало деревині необхідні властивості.
Вчений вважає, що це відкриття може дозволити виробляти скрипки такого ж рівня, як у XVII – XVIII ст. Він відкрив два типи грибка: Physisporinus vitreus і Xylaria longipes. Вони впливають на норвезькі ялини і платани до такої міри, що їх тональні властивості якісно зростають.




