Для підтримки нормальної ваги австралійські дієтологи рекомендують принаймні 30 хвилин фізкультури на день у вигляді швидкої ходьби, тенісу або плавання.
Якщо ви хочете схуднути, цього недостатньо.
Американський коледж спортивної медицини вважає, що доросла людина повинна займатися принаймні 150 хвилин на тиждень, тобто 20-60 хвилин три дні в тиждень приділяти бігу підтюпцем, аеробіці, футболу та нетболу. Крім того, для кардіореспіраторного, скелетно-м’язового і нейромоторного (або функціонального) благополуччя здорова доросла людина повинна робити вправи на розтяжку принаймні два дні на тиждень, причому кожен раз слід тягнутися 10-30 с на грані легкого дискомфорту. Два або три рази на тиждень слід тренувати кожну групу м’язів.
Щоб не нашкодити серцево-судинній системі, необхідно поступово збільшувати час, частоту і інтенсивність занять. Останнє зауваження дуже бентежить Пітера Мілберн з Гріффітского університету (Австралія). Вираз “no pain, no gain” ввела в ужиток Джейн Фонда на початку 1980-х, на піку популярності телевізійної аеробіки. Актриса, яка перетворилася на гуру фітнесу, переконувала глядачів тренуватися до тих пір, поки їм не стане боляче, після чого додати ще більше – інакше нічого не вийде. До цього дня ця формула – більш жорстокий еквівалент нашої “Без праці не витягнеш і рибки зі ставка” – супроводжує фізкультурі і спорту.
Г-н Мілберн відзначає, що про ефективність тренувань часто судять по болі в м’язах на наступний день. Це синдром відстроченої м’язової хворобливості. Як правило, він стає результатом нової програми або збільшення тривалості або інтенсивності занять. Це нормальна відповідь організму на незвичне зусилля, вона є частиною адаптації тіла до нових умов, що згодом призводить до зростання сили і витривалості, коли м’язи приходять в себе і збільшуються.
У той же час біль – захисний механізм організму, який просить нас послабити інтенсивність або захистити травмовану частину тіла. Нехтування цією порадою може призвести пошкодженням тканини, погіршенням рани і збільшенням часу загоєння. Зрештою вам просто перехочется тренуватися. Біль під час занять вказує також на загальні проблеми зі здоров’ям, нагадує пан Мілберн. Це сигнал до припинення тренування і привід для походу до лікаря.
Біль у грудях може говорити про проблеми з серцем. Бронхоспазм (раптовий стиск бронхіальних м’язів) – натяк на проблеми з органами дихання. Біль у суглобах? Перевіртеся на остеоартрит, травму меніска, ушкодження зв’язки, мікротравму сухожилля. Якщо після інтенсивного тренування або змагання ви відчуваєте біль у м’язах, зробіть легку аеробну розминку, щоб підтримати кровотік під час подальшого остигання м’язів. Г-н Мілберн відзначає також корисність масажу, крижаних ванн і комплексу “спокій, лід, тиск”. Тимчасово полегшити біль допоможуть і нестероїдні протизапальні препарати (аспірин, ібупрофен), хоча вони не прискорюють зцілення.
Відчувши біль під час вправи, зупиніться і прислухайтеся до себе. Якщо сталося щось серйозне, ви пролікувалися і повернулися до тієї ж вправі, але біль залишився, киньте цю вправу назавжди. Ніякого болю під час занять бути не повинно!




