Ці ароматні прянощі допоможуть зняти головний біль, позбавити від депресії і усунуть дискомфорт у животі. Здебільшого на кухні вони потрапляють випадково – в наборах з уже знайомими спеціями, деякі купуються в закордонних поїздках як сувеніри, ще цілий ряд ароматної екзотики нам дістається в якості подарунків.
Але, так чи інакше, більшість травок так і залишається незатребуваними в своїх яскравих пакетиках та баночках по одній простій причині – ми в прямому розумінні не знаємо, з чим їх їдять, скільки і коли їх додавати в блюдо і як вони діють на організм.
Тому сьогодні, коли наступив Новий рік, саме час поговорити про ті спеції, які … знімають похмілля і допомагають повернутися до тями на наступний день після гуляння.
Каррі. Ця складна приправа з декількох видів розмелених у порошок спецій ділить їдців на 2 категорії: тих, хто її любить і розуміє, і тих, хто її на дух не виносить. Тому, збираючись використати її в приготуванні, краще відразу дайте понюхати своїм домочадцям або гостям. А раптом комусь не сподобається. Для таких готуйте окремо. Нехай жують свої прісні порції і заздрять тим, хто зараз насолоджується пряним, злегка гострим блюдом, присмаченим каррі. Каррі, оспіваним тисячоліття тому в давньоіндійському бестселері «Камасутра» як засіб, що підсилює чоловічу силу і жіноче бажання. Але нам зараз каррі цікава як пряність, яка допоможе прийти до тями ранок після свята. Майте на увазі, що якщо ви таки перебрали лишку і ваш стан – «не дай бог кожному», то каррі має властивість розширювати жовчні протоки, що відразу полегшить роботу печінки і поліпшить загальний стан організму. Також цей порошок пригнічує нудоту, покращує кровообіг і, що важливо, знімає синдром пригніченості.
Вживати каррі можете з будь-яким блюдом, в якому ви вважаєте його органічним. М’ясо, риба, супи – в них додавайте каррі як мінімум за 15 хвилин до готовності. У випічку кладіть перед замісом тіста. До речі, є чимало аматорів, які посипають порошком каррі салати з варених овочів.
Зіра. Всі, хто хоч трохи знайомий з східною кухнею, знають, що зіра – це для плову. Без неї легендарне блюдо – все одно що казки Шахерезади без самої чарівниці. Пряна до запаморочення, вона своїм ароматом здатна огорнути всю кухню. Якщо, звичайно, ви купили не мелену зиру, а розтерли її в порошок безпосередньо перед приготуванням. До речі, самі тонкі цінителі Сходу купують її так, немов вибирають наречену. Тут важливо не помилитися і не дати себе обдурити. Справа в тому, що зіра буває різною – біла (насправді колір її сірувато-зелений). Вона мирно виросла на городі продавця спецій і тепер пахне, звичайно, приємно, але не супер. А буває зіра чорна. Дика. Сама ароматна і найдорожча. Ось її-то і намагаються роздобути на свої кухні найтонші цінителі Сходу. Зрозуміло, що годиться вона не тільки для плову, а для всіх блюд з м’яса, риби, овочів і навіть кисло-молочних продуктів, якщо ви бажаєте їх приготувати на східно-азіатський манер. Але самі просунуті кулінари, перед тим як покласти зиру в блюдо (після того як вона була розмолота), обов’язково її підсмажують на розпеченій абсолютно сухій сковороді. Таким чином вона сильніше розкриває свій аромат. І щоб ці її властивості закріпилися, додавати її потрібно не більше ніж за 5 – 10 хвилин до готовності.
Ну а якщо вас долає похмільний синдром зі всіма витікаючими наслідками, то майте на увазі, що зіра відома ще і як засіб від нудоти. Щоб позбутися цього неприємного симптому, потрібно перемішати кілька зерняток цієї спеції з невеликою кількістю солі і повільно пожувати.
Лемонграсу. Навіть якщо цю пряність назвати іншими іменами – «лимонна трава», «лимонне сорго», «цитронелла», – стає зрозуміло, що без характерного освіжаючого цитрусового смаку тут не обійшлося. Фаворит індокитайської кухні, на відміну від більшості екзотічекіх спецій він чудово вливається у вітчизняну домашню кулінарію. Його можна додавати скрізь, де ви вважаєте доречним тонкий лимонний аромат. Правда, в сушеному вигляді ця пряність не продається. Її можна купити тільки свіжою у великих супермаркетах, на вітринах із заморськими овочами та фруктами. Імпортують цю схожу на цибулю-порей траву, найчастіше з Ізраїлю або Таїланду. До речі, цінителі тайської кухні знають, що лемонграсс – необхідний компонент пекуче-гострого супчика «Том ям», який, між іншим, теж непоганий засіб від похмілля. Але застосовувати лимонну траву можна і в більш спокійних стравах – бульйонах, наприклад, або соусах. Деякі навіть заварюють з нею чай. Але майте на увазі, що свої властивості ця пряність розкриває не відразу, тому закладати її потрібно як мінімум за 30 – 40 хвилин до закінчення варіння. Але потім обов’язково витягувати, як лавровий лист, оскільки на смак вона жорстка і малоїстівна.
У післясвяткові дні корисно мати в своєму холодильнику пучок лемонграсу – чемпіона за кількістю вітаміну С. Найпростіше – це додати її в звичайний курячий бульйон. Ефірні олії лимонного сорго в змозі знімати головний біль і підвищувати пригнічений з похмілля настрій. Позбавляють від характерних набряків на обличчі.
ВІД РЕДАКЦІЇ Ароматні прянощі, екзотичні трави, антипохмільні супчики на бульйонах – це все, звичайно, здорово! Але ні який з цих засобів вам не допоможе, якщо напередодні ви перебрали так, що навіть «няв» сказати не могли.




