Американські лікарі вважають, що не всяка хвороба вимагає відмови від регулярних тренувань, але при цьому слід дотримуватися ряду правил. Від тренування можна не відмовлятися, якщо всі прояви хвороби обмежуються шиєю.
Тобто, якщо є нежить або біль у горлі, але не більше того. У цьому випадку лікарі рекомендують зменшити інтенсивність тренування на 50% і в 2 рази скоротити тривалість заняття.
Якщо ж у пацієнта висока температура, задишка, біль в м’язах, діарея і блювота, а також запаморочення, то відвідиння тренування стає шкідливим для здоров’я.
Деякі навантаження особливо небезпечні для пацієнтів з хронічними захворюваннями. Наприклад, людям з діабетом під час хвороби і при наявності фізичної активності потрібно більш часта перевірка рівня глюкози в крові. Особливо, якщо пацієнт не п’є і не їсть, як зазвичай. Треба також враховувати, що фізична активність додатково знижує концентрацію глюкози в організмі.
Лікарі також просять оцінити ймовірність зараження й інших людей і тренуватися під час хвороби самостійно.
«Не обов’язково знаходитися в ліжку цілий день, але не слід бути самовпевненим у відношенні своїх можливостей, – коментує Кейт Веселик (Keith Veselik), глава терапевтичного департаменту університету охорони здоров’я Лойола. – Ви не можете розраховувати на той же запас енергії, яким володієте у здоровому стані ».
