Тим, кому не вистачає сили волі й організованості, щоб регулярно ходити в спортзал, варто подумати про пошук фітнес-партнера. Єдина умова – він повинен знаходитися в більш хорошій формі.
Як довели психологи, спільні тренування дають необхідну порцію мотивації, навіть якщо партнер віртуальний. Співробітники Університету Мічигану перевірили теорію на 58 молодих жінках. Добровольцям запропонували взяти участь у шести заняттях на велотренажері. Усім їм потрібно було крутити педалі, поки вони не відчують дискомфорт.
Добровольців розділили на дві групи: перша тренувалася на самоті, а друга – з віртуальним партнером, з яким вони вперше “познайомилися” через попередньо проведений відеочат. Другій групі сказали, що віртуальний партнер буде паралельно теж займатися.
У підсумку ті, хто займалися з партнером, могли відслідковувати свій прогрес, а вчені сказали їм, ніби партнер тренувався більш ефективно. В кінці тренування учасникам потрібно було оцінити бажання повторити заняття, розповісти про те, наскільки втомилися і наскільки добре, на їхню думку, впоралися.
За підрахунками вчених, друга група тренувалася 22 хвилини. Це вдвічі більше, ніж показники першої. Плюс, перша група не горіла бажанням повторити тренування, чого не скажеш про другу.
