Центр регенеративної терапії при Жіночому шпиталі Брігама звернув увагу на північноамериканського дикобраза.
На його тілі розташовується 30000 голок. Кожна голка в довжину кілька сантиметрів. На кінчику – приблизно по 800 мікроскопічних зазубрин. Саме через них голки важко витягнуті. Притому, в тіло вони входять легко.
Вчені зрозуміли, де ховається секрет. Розповідає керівник дослідження Джеффрі Карп: “Голки працюють подібно до ножа з щербинами на лезі (найгостріші частини – на вершині кожної зазубіни). Тобто йому легше входити в м’які тканини”.
Якщо використовувати дану ідею для створення нового типу голок, то вийде знизити гостроту хворобливих відчуттів при ін’єкціях і підвищити точність введення і доставки ліків. Зараз вчені працюють над прототипом подібних голок. Залишається велика проблема – вилучення голки. Експерти хочуть зробити голки біорозкладенні. До речі, подібний принцип можна застосовувати і для отримання пластирів і клею для затягування ран.




