Американські педіатри радять батькам уважно прислухатися до того, як сплять їх діти. Згідно з дослідженням, гучне і тривале хропіння у малюків пов’язане з майбутніми проблемами в емоційному здоров’я дитини і в її поведінці.
Як пояснює директор програм нейропсихології в Дитячому медичному госпіталі Цинциннаті доктор Ден Бібі, мова йде про такі порушення у дітей, як гіперактивність, депресія і неуважність. Те, що між ними і хропінням існує певний зв’язок, педіатри з’ясували в ході спостережень за 249 маленькими пацієнтами, а також опитування їхніх матерів. Жінки розповідали фахівцям про всі особливості поведінки дітей.
Порівнявши всі отримані дані, вчені встановили, що постійне хропіння у дітей у віці двох і трьох років може бути сигналом майбутніх поведінкових проблем. Якщо такі діти голосно хропуть як мінімум двічі в тиждень, то ризикують набагато більше, ніж діти, які не страждали хропінням або іноді хропли тільки у віці двох чи трьох років, але не два роки поспіль.
За даними американських педіатрів гучне постійне хропіння сьогодні зустрічається в середньому у кожної десятої дитини. Дослідники пов’язують його з соціально-економічним фактором (в бідних сім’ях діти страждають від хропіння частіше), а також відсутністю або коротким періодом грудного вигодовування.
«Мультфільми представляють хропіння милим чи веселим, – каже доктор Бібі. Але гучне хропіння, яке триває місяці – це ненормально, крім того, все, що піддає дитину ризику проблем з поведінкою – вже не миле і не веселе. Я настійно раджу батькам повідомити вашому педіатру про гучний храп, особливо, якщо це трапляється часто і тривалий час ».
Для довідки:
Хропіння у дітей пов’язане з тим, що під час сну у людини мимоволі розслабляється м’яке піднебіння і язичок, виникає вібрації м’яких тканин гортаноглоткі. Хропіння нерідко супроводжується апное, і особи, які мають проблеми з хропінням, мають дещо підвищений ризик серцево-судинних захворювань. Також хропіння є причиною звуження піднебінного язичка і глотки, в результаті чого відбувається недолік кисню. У хропунів спостерігається значний недолік сірої речовини, особливо в тих областях мозку, які відповідають за абстрактне мислення і вирішення різних завдань.




