«Їжте більше продуктів з цільного зерна!» – рекомендують медики, дієтологи, популярні журнали й сайти про здоров’я. Проте небагато кидаються на пошуки круп з неочищеного зерна, і вже зовсім одиниці вивчають «екзотичні» цільнозернові продукти, які представлені у вітчизняних магазинах.
Найбільш поширеними «екзотичними» крупами, що з’явилися на нашому ринку, по праву можна назвати кус-кус і булгур. Обмовимося відразу, що назвати ці продукти крупами досить складно. Швидше, це традиційні для країн Середземномор’я і Близького Сходу зернові напівфабрикати.
Історія кус-куса та булгур йде в глибину століть, але для українського споживача вони практично невідомі. Розповімо, чим корисні ці новинки і з чим їх їдять – у прямому сенсі слова.
Кус-кус
Цей продукт виробляється з пшениці твердих сортів. За технологією виготовлення його з повним правом можна віднести до макаронних виробів – тільки дуже маленьких.
У 100 г кус-куса міститься близько 95 ккал, 20 г вуглеводів, 2 г клітковини й 3 г рослинного білка.
Традиційно кус-кус використовується як гарнір і готується практично миттєво. Досить довести до кипіння 1 ¼ склянки води, підсолити її, додати чайну ложку оливкової олії, склянку кус-куса і накрити каструлю кришкою.
Через п’ять хвилин ці крихітні макаронні вироби вберуть всю воду, набухнуть і будуть готові до вживання.
Кус-кус можна додавати в тушковане м’ясо і овочі, так як він добре вбирає смак і запах, що утворився при готуванні соусу, не перебиваючи основного смаку. Їм легко можна замінити звичну локшину, макарони і навіть рис.
Крім того, готовий кус-кус – відмінне доповнення до холодних і гарячих салатів, яким він додасть ситність і незвичайну східну нотку.
Булгур
Якщо кус-кус – це крихітні макарони, то булгур – придуманий в давнину напівфабрикат з пшениці. Він являє собою практично доведені до готовності пшеничні зерна, що зберегли зародок і оболонку.
Для зручності вживання зерно додатково подрібнюють – у продажу можна зустріти великий і дрібний булгур. У вітчизняних магазинах найчастіше зустрічається булгур середнього розміру.
Цей продукт досить калорійний: у 100 г сирого булгур міститься близько 350 ккал, 75 г вуглеводів, 2 грами клітковини і 12 г білка. Тому його краще використовувати як доповнення до овочевих і м’ясних страв. Це дозволить отримати максимум користі від цільного зерна і уникнути переїдання.
Булгур готується дуже просто. Залийте крупу окропом і дочекайтеся, поки в нього не вбереться вся рідина. Це займає близько 45 хвилин, які можна присвятити іншим справам.
Є інший варіант приготування: булгур можна відварити протягом десяти хвилин і дати йому настоятися під кришкою ще п’ять-десять хвилин.
З булгур можна зробити овочевий і м’ясний плов, додати його в домашній хліб, супи і використовувати в якості самостійного гарніру в суміші з овочами.
Щільна текстура булгур дозволяє використовувати цей продукт в якості заміни м’яса в вегетаріанських стравах. А його ніжний горіховий смак прекрасно поєднується в салатах з листовою зеленню.
Найважливіше
Кус-кус і булгур поступово втрачають свій екзотичний статус: тепер їх можна знайти в багатьох вітчизняних магазинах. Ці напівфабрикати з багатою історією приготовлені з цілісного зерна і можуть стати відмінним доповненням для вашого звичайного раціону.