Іноді можна почути, що «сир насичує надовго». Чому так говорять і чим ще примітний цей популярний продукт? Чому після сиру довго не хочеться їсти?
Для того щоб відповісти на це питання, потрібно зрозуміти – як його роблять?
У процесі дозрівання сиру з молочного згустку частина жирів розщеплюється на жирні кислоти. Потрапляючи в шлунок, а потім в тонкий кишечник, вільні жирні кислоти вступають у контакт зі слизовою оболонкою кишкового тракту, що викликає вироблення особливої гормоноподобної речовини – ентерогастрона. Ентерогастрон уповільнює роботу шлунку і як би «закриває» його на деякий час. Переміщення їжі з нього сповільнюється, і в мозок надходить сигнал про те, що ми ситі. Саме тому сир – найкращий продукт для завершення трапези.
Оскільки сир виробляється з молока різних тварин – корів, кіз, овець, буйволиць і т. д. – в ньому сконцентровані поживні речовини саме цього продукту, до того ж в легкозасвоюваній формі. Сир багатий білком, який необхідний нам в якості «будматеріалу» для органів і тканин. Амінокислоти фенілаланін і триптофан, якими також багаті більшість сирів, забезпечують тривале відчуття ситості і психологічного комфорту після їжі. Кальцій і фосфор зміцнюють наші кістки і зуби, а також регулюють роботу серця і мозку. У сирі є досить багато вітамінів А і В2 – вони відповідають за стан шкіри, слизових оболонок, а також за енергетичний обмін.
До речі, ви знаєте, чому у Франції сирну тарілку подають саме на десерт? Тому що сир дійсно захищає зуби від карієсу. Карієс розвивається, коли бактерії, що живуть у роті, починають виділяти кислоту, вимиваючи з зубної емалі мінеральні речовини. Для того, щоб припинити процес вимивання і відновити баланс цих мінеральних речовин, варто завершувати трапезу шматочком сиру: на думку професора Л. Штессер, наведеному в журналі “Phoenix”, протективна дія сиру грунтується на посиленні вироблення слини, яка скорочує фазу демінералізації. В результаті експериментів було встановлено, що після сиру втрата мінеральних речовин скорочується на 71%.
Існує багато способів сервіровки сиру – з фруктами і горіхами, або у вигляді сирної тарілки, де різні сорти розташовуються за годинниковою стрілкою – від самий ніжних до самих витриманих. Однак не меншу роль грає температура подачі сиру. Класичні сири найсмачніші при температурі від +16 до +18 градусів (вони досягають її протягом години після того, як були вийняті з холодильника), а от свіжі сири – наприклад, такі, як бринза, моцарелла або рікотта – слід подавати сильно охолодженими .




