Медичний туризм набирає все більших обертів, і особливо актуально це в сфері пластичної хірургії. У деяких країнах різниця у вартості тих чи інших популярних процедур може досягати 10-20 разів, але чи варта шкурка вичинки?
Відповісти на це питання вирішили в журналі Forbes, що є одним з найавторитетніших видань в галузі фінансів.
Бельгія, Польща, Словаччина, Україна – ось лише деякі найпопулярніші напрямки для пацієнтів із західноєвропейських країн, які бажають заощадити значну суму грошей на пластиці. Американці, канадці та австралійці часто вибирають для медичного туризму азіатські держави, на зразок Таїланду. Як правило, у таких пацієнтів є намір вбити двох зайців одним пострілом.
По-перше, провести ту саму операцію, про яку вони давно мріяли, а по-друге, гарненько відпочити. Багато п’ятизіркових готелів в країнах Східної Європи та Азії почали надавати комплексні послуги своїм потенційним постояльцям. У пакет входить проживання та відвідування клінік краси.
Осінь стає головною порою року для подібних туристів. Це ще відносно тепла погода, але вже знижені ціни на проживання, менша кількість відпочиваючих, прийнятні ціни на авіаквитки та інші подібні тонкощі. Часто туристи їдуть на пару з ким-небудь, що свідчить про популярність “парної хірургії”, коли через операції проходять по двоє і троє подруг відразу.
Однак маркетингові переваги важливо відокремлювати від жорстокої реальності. Пластична хірургія це не чергова спа-процедура, за нею стоять серйозні медичні ризики, якщо операцію проводить недостатньо досвідчений або некваліфікований хірург, який використовує сумнівні витратні матеріали. У разі ускладнень пацієнтів чекає госпіталізація в яку-небудь російську або українську лікарню, яка може викликати стан найглибшого шоку у звиклого до зовсім іншого медичного обслуговування жителя Великобританії або ФРН. Ну а витрати на лікування з лишком покриють ту саму економію, яка була досягнута за рахунок поїздки в іншу країну. Так що не слід розглядати медичний туризм, як безперечну користь для свого гаманця.




