Тепер розлад харчування діагностують навіть у дітей, що ходять у дитячий садок. Стала відома історія Софі, маленької дівчини, яка страждала від анорексії.
Довгий час лікарі і батьки не помічали проблем – зовні все було в нормі. Однак спочатку дівчинка стала відмовлятися від цукерок, а потім різко скоротила споживання їжі. При цьому дитина скаржилася на запори, свербіж шкіри, запаморочення, – симптоми недоїдання.
Пізніше Софі зізналася: вона викликає блювоту після обідів в школі, постійно хоче їсти, але не може. За словами дівчинки, голос, що звучить в голові, забороняє їй їсти. Діагноз поставили в першому класі.
Анорексія нерідко носить спадковий характер. Відомо, що 56-70% анорексіков мають родича з розладом харчування або тривожністю. Як правило, відхилення провокується психологічною травмою (наприклад, розлученням батьків). Експерти підкреслюють: тут справа не в модних журналах і не в худих моделях. Розлад зустрічається серед дівчаток у 10 разів частіше, ніж серед хлопчиків. У дітей анорексія сильно відрізняється від дорослої форми. Доросла людина може боятися поправитися. Але якщо дитині 10 років або менше, то вона просто не скаже, чому відмовляється від їжі. Причому, мова не йде про вибагливість у ставленні до їжі.
Справитися з анорексією Софі допомогло чітке планування раціону і режиму харчування, когнітивна поведінкова терапія і антидепресанти. Лікарі попереджають: чим раніше почався розлад, чим довше людина від нього страждає, тим менше вірогідність лікування.




