Нове дослідження довело, що близькість у відносинах – це зовсім необов’язковий атрибут сімейного щастя. Важливо, щоб партнери були так близько один до одного, як їм це комфортно, навіть якщо це означає, що вони і не близькі взагалі.
У дослідженні взяли участь 732 чоловіки та жінки, які протягом трьох років заповнювали анкети-опитування. Їх запитували, наскільки вони близькі зі своїми партнерами, наскільки задовільними були їх відносини і як віддані вони були один одному. Крім того, їм задавалися питання і про депресію і про думки про розрив.
Результати показали, що 57% респондентів відчувають себе надто віддаленими від партнерів, 37% задоволені тією відстанню, на якій вони знаходяться один від одного, а 5% впевнені, що вони занадто близькі. Чим більше був розрив між бажаної близькістю і реальною, тим більш нещасним відчував себе партнер. Причому це мало відношення як до зближення, так і до віддалення один від одного. І чим сильніше партнери були не задоволені, тим більше вони відчували негативних наслідків.
Якщо ж близькість фактична і близькість бажана збігалися, то відносини тривали впродовж багатьох років, і навіть відзначалося поліпшення психічного здоров’я. Якщо ж пари були занадто близькі один одному або, навпаки, далекі, то вони, швидше за все, розлучаться. Автори дослідження зі Школи Мейлман припустили, що їх висновки могли б зіграти важливу роль для психотерапії сімейних пар. Це краще, ніж дотримуватися якоїсь абстрактної ідеї.




