Втома, недосипання, брак кисню в задушливому приміщенні, ситний обід, ліки, зміна клімату і часових поясів – все це може стати причиною підвищеної сонливості. Однак їх супроводжують об’єктивні чинники, на відміну від тих, що ховаються в нашому власному організмі. Які ж нездужання можуть бути пов’язані з сильним бажанням спати вдень?
Порушення в роботі щитовидної залози. Якщо гормони щитовидної залози виробляються в недостатній кількості, то виникає гіпотиреоз, який призводить до уповільнення обміну речовин, зниження життєвого тонусу і підвищеної сонливості. Як правило, при цьому людина скаржиться на стомлюваність, забудькуватість, у неї псується шкіра, нігті, знижується апетит.
Синдром апное. При апное відбувається короткочасна зупинка дихання уві сні – у перервах між піками хропіння. Мозок людини в цьому випадку не отримує повноцінного відпочинку, і бажання поспати вдень є способом його заповнити.
Діабет. Нерідко денна сонливість виявляється симптомом цукрового діабету. Викликати її може дисбаланс рівня глюкози в крові – занадто високого чи навпаки, зниженого. Супутні ознаки: постійна спрага, слабкість, сухість у роті, свербіж шкіри, зниження артеріального тиску, запаморочення.
Анемія. Дефіцит заліза в організмі викликає проблеми з виробленням гемоглобіну – постачальника кисню до органів. Недоодержуючи кисень, мозок знижує свою активність, і людину тягне в сон.
Гіпотонія. Дуже низький тиск також пов’язане з млявим кровопостачанням головного мозку і недостатньою подачею кисню. Як наслідок – підвищена сонливість.
Депресія. У разі депресії бажання спати – це захисна реакція організму на стрес. Мозок добровільно «відключається», так як в сонному стані нервова система отримує більше можливостей для відновлення і опору зовнішнім чинникам.




