Цікаво, коли і чому дорослі вирішили, що брати і сестри повинні обов’язково міцно-міцно любити один одного? Але чи так все буває в реальному житті?
Брати й сестри також повинні розуміти один одного, допомагати один одному і ніколи не сваритися. Вони зобов’язані любити один одного. А хіба можна любити по обов’язку? Кількість розлучень переконує, що ні.
Віра в колись почуті невідомо від кого легенди вже ускладнили життя значному числу сімей. Тому давайте будемо реалістами. Поява в родині другої дитини може значно погіршити положення першої дитини. Щоб цього не сталося батькам необхідно провести підготовчу роботу, підключити родичів і знайомих, посіяти в душі старшої дитини зерна можливої любові, поваги, відданості. І якщо ми дорослі все зробимо правильно, то виросте саме те, що посіяли.
Діти в одній родині часто відчувають ревнощі один до одного. Будь-які ревнощі виникають в той момент, коли людина вважає, що її в чомусь обмежили – відняли частину любові (їжі, іграшок, слави, уваги, грошей), яка призначалася саме їй. Тобто з іншим обійшлися краще, ніж з ним. Наприклад, старша дитина говорить: “Це немовля тільки очі відкриє – вже молодець, його всі хвалять, а я сьогодні дві десятки приніс, а батько сказав, що краще б дванадцятки. Мама взагалі не почула”.
Тобто ревнує той, хто відчуває, що він у суперництві не переможе, або хто вже відчуває себе переможеним. Якщо ревнощі дітей переростають в стійку ненависть, то це результат помилок батьків. Їх бажано швидше виправити.




