Як би ми не наїдалися за обідом, в шлунку чомусь завжди знаходиться додаткове місце для солодкого. Вчені розібралися з тим, звідки воно береться.
Відповідь на це питання знайшла правнучка радянського революціонера Льва Троцького. Доктор Нора Волкова, яка очолює Національний інститут з вивчення зловживань їжею в Меріленді, стверджує, що хімічні сигнали з шлунку, які сигналізують про насичення, заглушуються центром задоволення в мозку. Ось чому солодкі десерти з’їдаються нами незалежно від того, як щільно ми перед цим закусили.
Тривалий час в ході еволюції дві цих системи спільно контролювали процес насичення людини. Але в наші дні, коли солодощі оточують людину практично з усіх боків і культура “сміттєвої” їжі досягла небувалого розквіту, баланс виявився порушеним. Центри задоволень в мозку взяли гору.
“Ось у чому руйнівна сила солодких десертів, – говорить доктор Волкова. – Вони є тією самою їжею, яка проходить через загороджувальні бар’єри сигналів про насичення. І навіть якщо ви ситі, то продовжуєте налягати на морозиво або тортики, тому що подібні продукти генерують задоволення “.
Доктор Волкова радить людям вчитися говорити “ні” друзям, які люблять балувати нас солодким. Адже такі десерти не тільки шкодять фігурам, але діють руйнівно для здоров’я і скорочують життя. “Якщо ви розумієте, що ваші друзі збираються принести з собою тортики або домашні пиріжки, проти яких ви не в змозі встояти, то заздалегідь попросіть їх не робити цього, – радить науковець. – Нехай краще вони куплять фрукти до столу, смачну рибу або горішки. Виховуйте себе, переконуйте думкою, що ви не будете їсти солодке. І це допоможе подолати спокусу, коли солодощі з’являться в зоні видимості “.
