Звичайно, найкращим способом позбавлення від похмілля є повна відмова від алкоголю, але уявити собі це досить складно – для багатьох цей спосіб занадто радикальний. У новорічний період, коли спокус особливо багато, однією з найбільш обговорюваних тем стають різноманітні способи зняття похмільного синдрому.
Пити більше води, з’їсти гарячий наваристий суп, випити аспірин, прийняти крижаний душ – ось деякі з найпоширеніших і найшкідливіших варіантів полегшити післясвяткові страждання.
Однак є і більш екзотичні методи, зважитися на які зможе далеко не кожен.Представляємо вам десять самих незвичайних засобів, якими коли-небудь намагалися вранці “повернути себе до життя” сильно перебравші зі спиртним.
Як стверджують деякі історичні джерела, вранці 30 березня 1940 льотчики групи 3/JG53 побили рекорд Люфтваффе по споживанню кисню в одиницю часу на одного бійця. Виявилося, що вони боролися з похміллям: механіки вентилювати киснем мізки пілотів. Ще один цікавий випадок стався в 1868 році, коли аптекар з Атланти винайшов засіб від похмілля. Свій антипохмільний напій, названий “тоніком для мозку”, він продавав за низькою ціною. Однак, незважаючи на це, напій не мав великого успіху. І тоді аптекар вирішив продати свій патент за 2300 доларів. Так народилася Кока-Кола.
Мексиканці, які не проти “прикластися” до вогненної текілі, чудово знають, чим це може закінчитися. Тому на ранок вони готують чудодійний густий гострий суп. Англійці воліють, природно, вівсянку, а монголи – розтерті сушені баранячі очі.
Жителі стародавнього Вавилона теж не обходилися без тяжких наслідків бурхливих узливань. Тому для боротьби з ранковим нездужанням у них шснував вельми актуальний і донині рецепт: “Змішати і розтерти насіння п’яти різних рослин, кинути їх у вино і, не пробуючи смаку, проковтнути”.
Японці, для того щоб позбутися від похмілля, застосовують спеціально оброблену марлеву пов’язку. А в 60-х роках токійська поліція вирішила у своїх витверезниках столи, стільці та інші меблі прикріпити до стелі. Кажуть, така шокуюча обстановка протвережує моментально.
Сам Петро I при похміллі влазив у валянки: овеча вовна зігрівала ноги, розширювала судини, відновлювала кровообіг по всьому тілу. А в стародавньому Римі з похміллям боролися за допомогою совиних яєць, запечених баранячих легенів або золи зі спалених дзьобів ластівок. Такі явства швидко відновлювали отруєнний алкоголем організм. Нащадки древніх римлян, сучасні італійці, придумали більш простий і, як вони запевняють, дієвий метод. Деякі з них пропонують натерти половинками лимона пахви, запевняючи, що це допомагає.
На Гаїті же важким вранці сподіваються тільки на чорну магію вуду. Для боротьби з похміллям в пробку від напередодні випитої пляшки встромляється непарна кількість шпильок.
І, нарешті, фінальний акорд. Кілька років тому в журналі “Америка” були опубліковані рецепти для страждаючих від похмілля. Один з них закінчувався так: “… а на груди покласти гілочку петрушки”. Правда, це треба було зробити тільки в разі летального результату. Вчений Кріс Харбарде при цьому заявив: “Здатність шпаків засвоювати алкоголь незаперечно свідчить, що вони за своєю природою схильні до пияцтва, і ми можемо позаздрити, що вони не страждають від похмілля”.




